Минулого тижня в McKinsey представили шорт-лист ключових чинників "реабілітації та розвитку бізнесу" в умовах затяжної економічної кризи.

Це комбінування людського інтелекту та цифрових технологій, реструктуризація з упором на онлайн-сервіси та трансформація стандартної бізнес-моделі на бізнес-платформу, а також стратегія інвестування в ІТ-інфраструктуру - проти інших, не пріоритетних на сьогоднішній день напрямків на тлі глобальних змін у всіх індустріях.

Нічого незвичайного для нинішнього стану речей, окрім того, що український бізнес, зокрема, все ще не готовий до стартового щабелю таких змін, хоч і вже з меншою недовірою та не без інтересу ставиться до діджитал-інструментів.

За даними McKinsey, в усіх країнах із нестабільним соціально-економічним середовищем ситуація ідентична: переважна кількість у цілому традиційно стійких підприємств в умовах кризи реагують на необхідність важливих змін інертно, не поспішаючи приступати до дій навіть за наявності фінансової подушки, що дозволяє ризикувати.

У той час як, крім іншого, саме технології дозволяють звести ризики до нуля, піднявши на новий рівень контроль і безпеку фінансових ресурсів.

Тобто, фактично бізнес сильно просідає у своїй цифровій готовності до нових умов ринку, який буде з наростаючою силою тиснути на слабкі місця кожної галузі.

 Дослідження бізнес-середовища у контексті його адаптивності до цифрових перетворень чітко вказує на набір базисів, які підвищать шанси як на початковій, так і на проміжній стадії трансформації. Головні з них:

1. Наявність адекватних з точки зору сприйняття технологій орієнтирів у топ-менеджменту;

2. Розуміння співвідношення ціна/можливості для формування ще не вкоріненого співвідношення людина/технології;

3. Поступове розширення до допустимого максимуму цифрових сервісів для переходу на нові форми роботи та виробництва;

4. Залучення співробітників/клієнтів/партнерів до цифрових форм комунікації та реалізації послуг;

5. Переоцінка орієнтирів подальшого розвитку з точки зору прийняття комплексу заходів, за відсутності яких воно не буде можливим в принципі й призведе до випадання з ринку.

Сама структура запуску будь-якої цифрової ініціативи, на думку більшості експертів, сьогодні більш ніж проста: мета/стратегія - клієнт/послуга - технологія/запуск - процес/навички - досвід/формування культури використання.

На цю структуру доведеться наростити як планові, так і непланові ресурси, але ідеологія концепції на ранньому етапі проста: передумови до змін - нові підходи. Чому тоді навіть рядові цифрові ініціативи зазнають невдачі?

Існує три найбільш розповсюджені причини:

1. Обмежене розуміння застосування обраної технології та при цьому відмова від послуг інтегратора;

2. Неузгодженість дій і стратегічних пріоритетів серед топ-менеджерів;

3. Розрив між ІТ-можливостями компанії для запуску пілотного проекту та можливостями, необхідними для його масштабування.

  У будь-якому випадку, з ризиками або без них у період цифрової трансформації в програші опиняться ті, хто до сих пір про неї не чув і не ризикував, а не навпаки, що підтверджує значний досвід багатьох компаній по всьому світу.

Автор: Юрій Чубатюк, Президент групи компаній Everest