Зволікаючи із проведенням інвентаризації та оцінки майна, Україна ризикує втратити неоформлені належним чином газорозподільні мережі державної форми власності.

Про це у статті для DT.UA пишуть народний депутат Вікторія Войціцька і експерт з питань енергетики Микола Когут.

За їхньою інформацією, в Україні загальна протяжність лінійної частини газорозподільних систем (ГРС) усіх форм власності становить 400 тис. км (приблизна оцінка); при цьому функціонує близько 60-70 тисяч газорозподільних пунктів, кілька десятків тисяч одиниць інших газових споруд.

При цьому частка мереж державної форми власності становить близько 60-80% від загальної протяжності.

Частка державних споруд ГРС, імовірно, дещо менша, зазначають автори.

Газопроводи, зокрема розподільчі, та споруди на них є об'єктами нерухомого майна, і, відповідно, право власності на них має бути у встановленому порядку оформлено і зареєстровано.

Земельні ділянки під об'єктами нерухомого майна повинні бути відведені, право користування такими ділянками має бути оформлене, відповідні договори (оренди, сервісу тощо) - зареєстровані у встановленому порядку.

При цьому, як зазначають експерти, належним чином документацію на об'єкти ГРС оформлено, вірогідно, лише на 1–2% від загальної кількості, а об'єктів права державної власності серед оформлених об'єктів практично немає.

"Це означає, що, зволікаючи із проведенням інвентаризації та оцінки майна, ми ризикуємо втратити ті 60% газорозподільних мереж від загальної протяжності державної форми власності, які належним чином не оформлені, але нині можуть бути привласнені в судовому порядку. Такі втрати є занадто дорогими і в черговий раз можуть призвести до колапсу трубопровідної системи України, повернення до архаїчних і корупційних методів експлуатації газомереж. І споживачі в цьому колі знову залишаються жертвами монополізації ринку газу", - йдеться у статті.

Нагадаємо, з 1 жовтня 2015 року набрав чинності закон "Про ринок природного газу", який передбачає перезавантаження газової галузі країни й орієнтацію на конкурентний і прозорий енергетичний ринок згідно з вимогами Європейського Енергетичного співтовариства та Третього енергопакета.