Україна здатна буде обслуговувати свої зобов'язання за держдеривативами, якщо реальне зростання ВВП країни перевищуватиме 4-6% на рік, проте у разі складної ситуації країна може піти ще на одну реструктуризацію боргу.

Про це заявила міністр фінансів Наталія Яресько представляючи у Верховній Раді пакет законопроектів із реструктуризації боргу в четвер, передає "Інтерфакс-Україна".

"Якщо країна, вибачте, в якійсь складній ситуації, Боже збав, щоб агресія на сході, наприклад, погіршилася, Україна завжди має можливість, як будь-який боржник, знову провести реструктуризацію боргів. Ви бачите, що з Грецією було нещодавно", - сказала вона.

Глава Мінфіну зазначила, що сама виступає за зростання економіки в подальші роки темпами понад 4%, попри те, що з 2026 року виплати за державними деривативами становитимуть 40% приросту ВВП понад 4%.

За її словами, навіть якщо щороку впродовж найближчих 20 років зростання ВВП становитиме 6% щорічно, що нереально через циклічність економіки, то до 2040 року ВВП країни перевищить $1 трлн, а виплати за деривативами становитимуть близько $50 млрд.

"Ця сума абсолютно можлива для такої країни, яка має $1 трлн ВВП, - це орієнтовно $50 млрд", - сказала Яресько.

Вона також наголосила, що новий інструмент - державні деривативи - торгуватиметься окремо від боргів.

"Його (новий інструмент) можна викупити і бізнесменами, і державою. Якщо у нас прекрасний стан, його можна викупити. Якщо український бізнес хоче брати участь, він може", - заявила глава Мінфіну.

Як повідомлялося, Україна 27 серпня заявила про досягнення домовленості про реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу на суму близько $19,3 млрд з комітетом кредиторів, що представляє тримачів цих українських зобов'язань приблизно на $9 млрд.