Думка експерта: Іран може потіснити Росію на європейському енергетичному ринку

Четвер, 9 липня 2015, 13:33

Зняття нафтового ембарго з Ірану може призвести до падіння цін на нафтопродукти на 5-10% та послаблення позицій Росії на європейському енергетичному ринку.

Таку думку висловила директор департаменту енергетичної політики МЦПД Наталія Слободян.

"У разі зняття нафтового ембарго з Тегерану, іранські виробники можуть наростити експорт нафти приблизно до 2-2,5 млн барелів на добу. Це означає відчутне зростання пропозиції на світовому ринку нафти, де нині й без того спостерігається надлишок пропозиції над попитом. Саме тому падіння цін на нафтопродукти на 5-10% є очікуваним", - говорить експерт.

За її словами, повернення Ірану на нафтовий ринок - це в першу чергу виклик для Росії.

"Сьогодні лунають пропозиції американських політиків запровадити нафтове ембарго для РФ у разі подальшої ескалації конфлікту в Україні. В результаті, на світовому енергетичному ринку іранські поставки нафти можуть потіснити російські", - повідомляє Слободян.

Вона також відзначила, що за подібних обставин нафтовий ринок, у разі введення ембарго на російські вуглеводні, не відчуватиме жодних потрясінь або енергетичного колапсу.

"Наприклад, Росія щоденно продає в країни ЄС понад 5 млн барелів нафти, після зняття ембарго очікувано, що Іран вийде на ринок з щоденним обсягом в 2-2,5 млн барелів, а залучившись західними інвестиціями та модернізувавши виробничий процес, Тегеран буде в змозі у короткий термін наростити добовий експорт в 2-3 рази", - пояснює експерт.

"Саме тому, для Кремля зняття обмежень на торгівлю нафтою з Ірану є дуже поганою новиною", - вважає Слободян.

Свою думку вона аргументує: "По-перше, за 2014 рік в експортному балансі РФ енергетичні ресурси займали 68% та чотири роки поспіль нафтогазові доходи федерального бюджету складали майже 50%, що відповідає показнику близько 11% ВВП.

"Світове падіння цін на нафту у два рази скоротило валютні надходження до федерального бюджету, а також знизило вартість іншого стратегічного продукту, - газу, - ціна котрого у довгострокових контрактах залежить від світових цін на нафту", - повідомляє експерт.

"По-друге, російсько-китайські проекти "Сила Сибіру" та "Алтай", фактично, завмерли. Упродовж 2009-2014 років Китай вів активну розвідку сланцевих родовищ на своїй території", - зазначає Слободян.

За повідомленням Міністерства земельних та природних ресурсів Китаю,  вже розвідано 780 сланцевих газових свердловин, які на кінець 2014 року дали 1,5 млрд кубометрів газу, а у поточному році Пекін очікує на видобуток 6,5 млрд кубометрів. У 2020 році китайські газовики розраховують вийти на рівень видобутку близько 30 млрд кубометрів газу щороку.

"Для Росії це означає примарність азіатського ринку та стагнацію власної газовидобувної галузі. Можливе, навіть, скорочення обсягів видобутку вуглеводнів Росією", - прогнозує експерт.

"Головну ж вигоду у цій ситуації отримає Іран. З нього будуть зняті фінансово-економічні санкції, що дозволить досягти економічного зростання та з часом претендувати на місце регіонального "центра сили". Більш того, Іран, який прагне стати прогнозованим партнером для ЄС, може швидко потіснити Росію на європейському енергетичному ринку, з її не прогнозованим Путіним", - підсумувала Слободян.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!