Збереження санкцій, направлених проти Росії, призведе до рецесії в 2015 і 2016 роках.

Про це пишуть "Ведомости".

Як зазначає видання, економіка Росії зіткнулася з кризою джерел зростання ще в 2012-2013 роках на тлі стабілізації цін на нафту: зовнішній попит більше не зріс, а внутрішнє джерело росту - підвищення продуктивності - не запрацювало через дефіцит інвестицій, пов'язаний з інституційними обмеженнями.

Зовнішньополітичне протистояння в 2014 році призвело до скорочення зовнішньої торгівлі, девальвації, відтоку капіталу та вкладів населення, подальшого падіння інвестицій, придушенню споживання: зростання економіки в першому півріччі сповільнилося до менше 1% при прискоренні інфляції до 8%.

Якщо в III-IV кварталах зростання ВВП залишиться на рівні II кварталу, то за рік економіка покаже нульовий результат, поділилася розрахунками Наталя Акіндінова з Центру розвитку ВШЕ на конференції АНЦЕА.

Стагнація в найближчі два роки - найбільш оптимістичний сценарій, що передбачає скасування санкцій в першому півріччі 2015 році.

"Це умова необхідна, щоб повернути зв'язку з світовою економікою, але недостатня для росту - потрібні перетворення", - каже Акіндінова.

Збереження санкцій призведе до рецесії в 2015 і 2016 рр.

Продовжиться відтік капіталу при прискореному знеціненні рубля, дефіцит ресурсів посилить спад інвестицій (до 5% проти 3% в 2014 р), а підвищена інфляція - падіння реальних доходів населення.

Бюджету не вдасться повернутися до політики підвищення зарплат, їх індексація, як і в 2015 р, буде нижче інфляції.

До спаду споживання та інвестицій додадуться проблеми із сировинним експортом (несировинний почав знижуватися з 2012 р) через ембарго на технології.

У 2015 р ВВП може скоротитися на 1,6%, в ​​2016 г. - ще на 0,3%. Якщо ж і ціни на нафту знизяться (з $100 до $85/бар. в середньому щорічно), то спад досягне 2,1% в 2015 р і 1,4% в 2016 р, порахувала Акіндінова.

Продовження протистояння призведе до посилення втручання держави в економіку і спробам компенсувати наслідки санкцій адміністративними заходами (контроль за цінами, за рухом капіталу), а також може викликати переділ власності на користь держкомпаній, не виключає Акіндінова.

Розрив зв'язків з іноземними контрагентами призведе до зростання витрат, як в пізньому СРСР, порівнює вона.

Втрати реального ВВП Росії від цього ембарго складуть 0,6%, тоді як для країн Європи та США ефект близький до нуля, а країни Латинської Америки і Білорусія - у виграші.

Наслідки російських антісанкцій - зростання цін, зниження споживання домогосподарств та добробуту економіки в цілому, підсумовує Волчкова: "Коли говорять про імпортозаміщення, це дуже дивує: ці санкції не дають нічого, що могло б підтримати розширення виробництва".