Думка експерта: Легалізація доходів може бути використана проти декларантів

Середа, 20 листопада 2013, 15:49

У разі прийняття закону "Про легалізацію доходів фіз- та юросіб" держава не може гарантувати, що інформація про отримані доходи не буде надалі використана проти декларанта.

Про це заявила керівник корпоративної практики ЮК "Алексєєв, Боярчуков і партнери" Юлія Кільчінська.

Експерт зазначає, що даний законопроект є не першою спробою з боку держави запровадити механізм легалізації доходів. Подібні законопроекти були зареєстровані у 2002-2003 роках, однак, не знайшли підтримки у Верховній раді.

"На наш погляд, це пов'язано з відсутністю з боку держави ефективного захисту прав людини, доходи якої задекларовані", - вважає експерт.

За її словами, законопроект передбачає здійснювати легалізацію доходів шляхом подання декларації про доходи до Міністерства юстиції, а не до податкових органів, як передбачалося раніше.

"Серед нововведень даного законопроекту слід зазначити склад осіб, доходи яких підлягають легалізації. Крім фізичних осіб, до суб'єктів легалізації законопроект відносить юридичні особи, засновані громадянами України або за їх участю", - розповідає керівник корпоративної практики.

"Виходячи з положень законопроекту, декларація про доходи, що легалізуються, подається до Мін'юсту для отримання відповідного свідоцтва про легалізацію доходів", - розповідає Кільчінська.

Важливо, що за отримання свідоцтва доведеться платити. Спочатку людина або підприємство перераховує до держбюджету 1% від суми всіх задекларованих доходів, а потім Мін'юст йому видає свідоцтво про легалізацію. На думку ініціаторів законопроекту, це дозволить щорічно залучати близько 3-3,5 млрд гривень.

"Очевидно, що встановлення плати за декларування доходів та отримання свідоцтва говорить про бажання держави знайти додаткову статтю для поповнення коштів. На наш погляд, у разі, якщо така норма буде встановлена, плата за видачу свідоцтва повинна коригуватися залежно від категорії осіб, які декларують доходи, та суми доходів", - підкреслює експерт.

На думку керівника корпоративної практики, законопроект не враховує в повному обсязі джерела доходів, до яких, наприклад, можуть ставитися дивіденди та роялті, спадщину, доходи саме від продажу рухомого або нерухомого майна, або його оренди.

"Окремої уваги заслуговують також положення, що гарантують конфіденційність інформації, яка буде надана у процесі легалізації доходів. Зокрема, до такої інформації законопроект відносить загальну інформацію про суб'єкт легалізації, а також перелік об'єктів, їх вартість та місцезнаходження", - заявила Кільчінська.

За її словами, хоча законопроектом встановлено, що суб'єкти звільняються від зобов'язання надавати інформацію про джерела отримання доходів, у разі прийняття законопроекту, при отриманні інформації про доходи, відповідні органи не забудуть скористатися можливістю отримати інформацію про джерела.

"У зв'язку з цим, можливо, законопроект буде доповнено надалі відповідними змінами", - відзначає експерт.

Кільчінська згодна з тим, що практика легалізації доходів і майна є ефективним інструментом для загального декларування. Таким чином держава дає змогу легалізувати свою діяльність, не зазнавши при цьому жодного покарання та штрафних санкцій.

При цьому, легалізація доходів є ефективною тільки в тому випадку, коли держава виконує свої гарантії щодо відсутності відповідальності і захищає права особистості, яка розкрила інформацію про свої доходи та їх джерела.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!