"Нафтогазу" необхідно першим подати позов до Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма з приводу газових претензій "Газпрому" на 7 млрд доларів.

Про це заявив старший партнер юридичної фірми "Ілляшев та Партнери", адвокат Роман Марченко.

За його словами, якщо справа дійде до арбітражного розгляду "Нафтогаз" може обрати одну з двох стратегій поведінки: або першим оскаржити в арбітражі положення контракту "бери або плати", що більш переважає, або, дочекавшись позову "Газпрому", подати зустрічний позов про визнання недійсним зазначеного пункту.

З урахуванням сформованої практики, перша стратегія, на думку Марченко, є більш виграшною і буде сприйнята як повна впевненість української компанії у своїй позиції. Подача ж зустрічного позову може розглядатися як спроба уникнути виплат за договором.

"Це чисто психологічний аспект, і складно оцінити ступінь його вплив на арбітрів. Але вплив, безсумнівно, буде", - припустив Марченко, який раніше брав участь у розгляді справи в даному суді в якості арбітра.

Крім того, він звернув увагу на позитивну практику за позовами європейських газових компаній проти "Газпрому". Зокрема, рішення Арбітражного суду Відня на користь чеського підрозділу німецького концерну RWE проти "Газпрому". Воно, хоча і не є обов'язковим прецедентом для Стокгольмського трибуналу, але обов'язково має бути використане як аргумент на користь української сторони, вважає експерт.

В цілому, з урахуванням рішень на користь європейських компаній, Україна має досить високі шанси виграти даний спір, впевнений Марченко. І до моменту прийняття остаточного рішення у справі, у "Газпрому" відсутні законні підстави для застосування санкцій стосовно "Нафтогазу", що не визнає цю заборгованість.

У той же час, нарахування штрафних санкцій є правом, а не обов'язком "Газпрому".

Тому, незастосування російським газовим монополістом санкцій за недобір газу в минулі роки не є безперечним аргументом для звільнення української сторони від сплати штрафу та пені, вважає адвокат.

Нагадаємо, компанія "Газпром" виставила рахунок за недобір Україною газу на суму 7 млрд доларів в рамках діючого договору (заснованого на принципі "бери або плати").