Більшості українців не по кишені корисні та якісні продукти.

Такий портрет споживачів ставить Україну в один ряд із такими соціально неблагополучними країнами як Ефіопія, Конго і Перу, ідеться у сюжеті ТСН.

За даними Держстату за 2011 рік, середньостатистичний співвітчизник витратив на харчування 53% своїх доходів.

Для порівняння, в країнах Євросоюзу, їжа забирає не більше 20% місячного заробітку.

"Чим більше відсоток, який іде на їжу, в загальному доході середньостатистичної сім'ї, тим бідніша держава. Зверніть увагу, в соціально розвинених країнах, наприклад, у Великобританії, на їжу йде не більше 10% доходів сім'ї, в Німеччині - 12%, в США всього 7%", - зазначає Марія Лисенко, член громадської організації "Здоров'я".

В останньому рейтингу якості харчових продуктів, який нещодавно склав The Economist Intelligence Unit, Україна посіла 44 місце, випередивши Таїланд, Болгарію, Перу, Казахстан, Азербайджан, Таджикистан.

Наступними в списку йшли: Ефіопія і Конго - тобто країни з дуже низьким рівнем життя.

Дослідники вивчали витрати на споживання їжі порівняно з іншими витратами громадян різних країн, пропозицію їжі в місцях постачання, а також дотримання харчових стандартів.

"Середньостатистичний українець в день з'їдає близько 40 грамів білка, а потрібно удвічі більше. У раціоні наших громадян не вистачає сиру, сиру, молока й риби. Більш-менш нормально з овочами, але це тому, що цей вид продуктів відносно дешевий в нашій країні", - говорить дієтолог Анна Ковальчук.

За її словами, часто незбалансована дієта є основною причиною багатьох захворювань.

"Ризик смертності у тих, хто вживає нездорову їжу, їсть мало корисних продуктів, майже удвічі вищий, ніж у тих, хто стежить за своїм харчуванням", - говорить Ковальчук.

Аналогічні дані наводить Каролінський інститут у Стокгольмі - співробітники цієї установи провели дослідження і дійшли висновку, що ті, хто не дотримувався принципів правильного харчування, мали на 21% вищий ризик смертності від різних захворювань, і на 27% вищий ризик смертності від серцево-судинних захворювань.

Окремої уваги заслуговує якість продуктів харчування.

"В Україні діють радянські стандарти, і вони самі по собі непогані. Але українські виробники знаходять прогалини в законодавстві, а система контролю у нас недосконала", - говорить Лисенко.

Посилаючись на дані Держспоживінспекції, вона стверджує, що в Україні, наприклад, близько 97% ковбасних виробів містять синтетичні речовини і різні фарбники. Те ж стосується й інших продуктів.

Більшість добавок, які входять до складу продуктів в Україні, використовують і в ЄС.

Щоправда, там закон зобов'язує виробника писати на упаковці всі хімічні елементи, які додаються у продукт, із зазначенням Е-кодів.

В Україні виробники лукавлять: наприклад, якщо в продукті міститься глутамінат натрію (Е-621), на етикетці пишуть "підсилювач смаку".

Крім цього, виробники часто (за інформацією Держспоживстандарту майже в 80% випадків) покупця вводять в оману - вони замінюють інгредієнти дешевшими і далеко не завжди безпечними для здоров'я.

Так, за даними Держспоживстандарту, найбільше фальсифікату виявляють в м'ясній і молочній продукції.

У молоці, вершковому маслі, твердому сирі та сметані часто знаходять рослинні жири, яких там бути не повинно, в ковбасах і сосисках - сою, барвники і консерванти.

Всього за 2011 рік фахівцями Держспоживстандарту було перевірено 200 тонн молочних продуктів. В результаті 35% товару було забраковано та знято з реалізації.

На м'ясному ринку фальсифікату не менше. Із перевірених у 2011 році 400 тонн м'ясопродуктів було забраковано 36%.

Основні нарікання: більше, ніж зазначено в складі, вологи в ковбасі, наявність крохмалю, невідповідності з мікробіології.