Кіпр теж може попроситися під європейську "рятівну парасольку"

Вівторок, 5 червня 2012, 09:27

Кіпр з першого липня перебере на себе головування в ЄС.

Однак острівна держава невдовзі може попроситися під рятівну парасольку ЄС, застерігають оглядачі.

Банки на Кіпрі дуже тісно пов'язані з грецькими фінансово-кредитними інститутами – це було найвагоміше пояснення рейтингових агентств, коли вони знижували оцінку кредитоспроможності цієї острівної держави, нагадує Deutsche Welle.

Політика та банківський сектор на Кіпрі тісно переплетені між собою. До особливостей місцевої політики також належить те, що президент Дімітріс Кристофіас, представник комуністів, керує країною за підтримки партії націоналістів, тоді як проєвропейські консерватори в опозиції зближуються з соціалістами.

Оглядачі припускають, що вони матимуть спільну стратегію на президентських виборах 2013 року.

Як видається, політики одностайні: уряд повинен виконати домашнє завдання, фінансовий статус Кіпра має бути збережений. Але що це конкретно означає, всі тлумачать по-різному.

Правляча комуністична партія AKEL застерігає від надмірного курсу на заощадження. На думку її представників, це лише заглушить економіку країни, як це видно на прикладі Греції, сказав лідер партії Гіоргос Лукаідіс в інтерв'ю кіпрському телебаченню.

"Головна проблема – банківська криза, а не слабка фінансова політика чи структурні проблеми економіки", - каже Лукаідіс.

Всюди населення змушене заощаджувати, щоб підтримати банки. На його переконання, цей шлях не зараджує проблемі, а лише посилює її.

"Коли у Греції почали здійснювати програму заощадження, борги країни становили 115% ВВП. За два роки політики економії вони збільшилися до 165%, що має щось означати", - пояснює свою точку зору Лукаідіс.

Його аргументи нагадують риторику грецької лівої партії SYRIZA. Однак ліві на Кіпрі видаються більш прагматичними, ніж їхні колеги в Афінах.

Наприклад, кіпрські комуністи несподівано разом з усіма іншими партіями у середині червня проголосували за державну допомогу для рекапіталізаці банку Laiki.

"Нашою метою не було одержавлення втрат чи порятунок банків, хоча у підсумку все до того і зводиться", - каже Лукаідіс.

Банк Laiki – другий завбільшки фінансовий інститут країни. До кінця червня він має одержати фінансове вливання обсягом у 2 млрд євро. Але для цього у кіпрського уряду немає грошей.

Альтернатива – звернутися по допомогу до Брюсселя, позичити в Росії чи взяти гроші з другого рятівного пакету для Греції.

Допомога європейського рятівного фонду – найкраще рішення, переконаний депутат, представник табору консерваторів, Христос Стиліанідіс.

"Уряд має розглянути перспективу кредиту з європейського стабфонду EFSF, щоб імідж Кіпру як фінансового майданчика не був пошкоджений. Ми повинні дати чіткий сигнал, що ми підкорюємося жорсткій фінансовій дисципліні", - каже опозиційний політик Стиліанідіс.

Як відомо, 2011 року президент Кіпру Дімітріс Кристофіас мусив переформатувати свій кабінет, після того, як поширилися чутки про прохання про допомогу з Брюсселя.

Урядову кризу спричинили вибухи у портовому місті Лімассол. Тоді загинули 13 людей, частина енергетичної інфраструктури була зруйнована.

Ремонтні роботи обійшлися у 2 млрд євро. Це стало додатковим тягарем для кіпрської економіки, котра і без того потерпала від кризи.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!