Повернення Володимира Путіна на пост президента - це також повернення до нього повного контролю над питаннями українсько-російських газових взаємин, які раніше доводилося ділити з Медведєвим.

Таку думку висловив експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.

Експерт навів декілька тез щодо того, як може змінитися процес газових переговорів, відносин в інших сферах енергетики під час "путінського періоду":

1) Перехід питання газового консорціуму з "застою" в більш практичну стадію.

Путін є прихильником спільного управління ГТС України і вважає себе автором і ідеологом концепції формування газотранспортного консорціуму в трикутнику "Україна-Росія-ЄС". Саме Путін з Леонідом Кучмою в 2002-2003 роках просували ідею консорціуму. Тому не виключено, що Україна виграє від бажання Путіна таки реалізувати ідею консорціуму самостійно без Медведєва. З цією метою Путін може піти на зустріч Януковичу в питанні ціни на газ.

2) В контексті першого пункту Путіна не можна назвати однозначним або великим прихильником "обхідних" газопроводів - "Північного" та "Південного". І це також може виявитися зручним для України.

Дуже показовим є остання заява посла Росії в Україні Михайла Зурабова, що якщо Україна швидко проведе оцінку вартості ГТС і випередить рішення щодо "Південного потоку", то ціна ГТС України буде високою.

Якщо до будівництва "Північного потоку" Путін ставиться лояльно, то "Південний потік" у нього викликає більше запитань, ніж відповідей. Рівно рік тому Путін давав доручення міністру енергетики Сергію Шматко розглянути можливість поділу "Південного потоку" на дві частини: трубопровідну і завод зі зрідження газу на березі Чорного моря. Насправді Путін розуміє, що буде важко знайти більш 20 млрд доларів на реалізацію "Південного потоку" і краще модернізувати і розвивати ГТС України.

3) При Путіні продовжиться процес відтискування групи RosUkrEnergo AG і Дмитра Фірташа від газових переговорів, а також їх витіснення з газового ринку України.

Віктор Янукович може скористатися боротьбою Путіна проти RosUkrEnergo AG і виторгувати в газових переговорах кращі умови в обмін на зниження ролі групи RosUkrEnergo AG в українській політиці.

Зараз в орбіту цієї групи входять Дмитро Фірташ, міністр енергетики Юрій Бойко і міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Глава адміністрації президента Сергій Льовочкін і перший-віце-прем'єр Валерій Хорошковський знаходяться на деякій дистанції, але все одно зберігають близькість до групи.

4) Путін буде проявляти активність у питанні добудови двох атомних блоків на Хмельницькій АЕС і виділенні Україні кредиту на суму 4-5 млрд доларів.

Після попередніх домовленостей України та Росії про добудову двох блоків Хмельницької АЕС на суму 4-5 млрд доларів, так і не було зроблено жодного кроку в напрямку реалізації цього проекту. Росія зацікавлена ​​в тому, щоб постачати Україні свої реакторні установки. Україна пропонує вирішувати це питання в пакеті з газовим питанням і фактично припинила обговорення умов кредиту.

"Звичайно, всі вищевикладені моменти будуть посилюватися політичними факторами впливу Росії на Україну. У першу чергу це стосується "вічних" ідей приєднання Києва до Митного союзу і Єдиного економічного простору", - зазначає Корольчук.

За думкою експерта, у ключі політичних змін в Росії і повернення Володимира Путіна до повноцінної влади у Віктора Януковича, як не дивно, з'являється можливість знайти компроміс з Путіним.

"По-перше, все таки звернутися в Стокгольмський арбітраж з вимогою змінити систему ціноутворення на природний газ для України. Сильний крок Януковича повинен викликати більш рівне ставлення і повагу Путіна. По-друге, замінити газову переговорну групу Азарова-Бойка-Бакуліна, які й самі неодноразово визнавали свою неспроможність вести переговори. По-третє, відновити політичні переговори з ЄС, що дозволить посилити позицію України в газових переговорах з Росією", - резюмував Корольчук.