Іспанська компанія Socoin розробила техніко-економічне обгрунтування будівництва в Україні терміналу з прийому зрідженого природного газу (LNG-термінал), місцем будівництва якого визначено майданчик між морем і нафтотерміналом "Південний".

Головною проблемою цього варіанту є мала територія, пишуть "Комментарии".

Для такого об'єкта необхідна ділянка площею не менше 80 га плюс "мертва зона" в радіусі не менше 500 м.

У Південному таких умов немає. Щоб вирішити цю проблему, передбачається намивати територію в море і будувати захисну дамбу.

Крім того, земельні ділянки біля Південного вже давно виділені якимось власникам, імена яких з'ясувати не вдалося, що, можливо, теж збільшило вартість проекту.

А вона, за інформацією джерел видання, буде чималою - близько 900 млн доларів з урахуванням будівництва 90 км з'єднувального газопроводу з ГТС.

У цю суму включені витрати на підготовку території, інженерних комунікацій і будівництво гідротехнічних споруд.

Уже відомо, що до реалізації цього масштабного проекту будуть залучені приватні інвестори, а частка держави становитиме лише 25%.

Поки незрозуміло, в якій формі і чи будуть в цьому брати участь сам порт "Південний" і "Нафтогаз України".

Цілком імовірно, що в майбутньому міжнародному консорціумі, який планується створити для реалізації проекту, Україна буде представлена ​​новоствореною структурою за участю приватних компаній, насамперед хімічної галузі, які зацікавлені у поставках газу.

Поки інтереси українських олігархів до цього підприємства не простежуються, проте якщо версія з участю "хіміків" підтвердиться, в проекті неминуча участь Дмитра Фірташа.

Не слід забувати, що інтерес до проекту виявляв і Вадим Новинський.

За даними видання, як постачальники зараз розглядаються три країни: США, Алжир і Катар.

Як не дивно, найбільш оптимальним за ціною варіантом є поставки з самої далекої з цих країн.

США в найближчі роки перетворяться з імпортера у великого експортера блакитного палива, адже за останній час обсяг щорічного видобутку газу в США виріс до майже 600 млрд кубометрів, і справа тепер тільки за експортними потужностями американських LNG-терміналів.

До 2015 року вони становитимуть близько 20 млрд кубічних метрів, а в наступне десятиліття повинні збільшитися до 100 млрд куб. м.

Американські експортери вже уклали контракти на постачання ЗПГ з японською Sumitomo, англійською EDF Trading, іспанською Fenosa і китайською ENN Energy.

При цьому потенційні американські інвестори готові повністю профінансувати будівництво терміналу, але за однієї умови - виключити можливість постачань газу з інших країн.

Нещодавно основним потенційним постачальником газу для першої черги терміналу потужністю 5 млрд кубометрів вважався Азербайджан.

Але наприкінці 2011 року Україна примудрилася зіпсувати відносини з Азербайджаном.

"Укрспецекспорт", очолюваний тоді нинішнім міністром оборони (а до 1999 року ще й громадянином РФ) Дмитром Саламатіним, під час переговорів з Баку про газ почав поставки зброї до Вірменії.

Тому азербайджанський варіант сьогодні виключається.

При цьому погіршення відносин з Баку загрожує іншою проблемою для поставок ЗПГ в Україну - обмеженням на прохід суден з небезпечними вантажами через Босфор і Дарданелли.

У вересні 2011 року Анкара посилила вимоги до проходу суден з небезпечними вантажами довжиною понад 150 м.

Враховуючи, що Туреччина є найближчим союзником Азербайджану в регіоні, в разі продовження Києвом політики подвійних стандартів по відношенню до Баку вона може посилити вимоги проходу ще й спеціально для танкерів-газовозів.