У Верховній раді зареєстрований законопроект, яким пропонується ввести штрафи для акціонерів з блокуючим пакетом в 40% за неявку на збори.

У разі неявки ця посадова особа звільняється з посади і несе майнову відповідальність (від 200 до 500 мінімумів).

У разі якщо представники акціонера з блокуючим пакетом не з'явилися на повторні збори, то кворум враховується без їх акцій, а акціонери, які володіють більше 10% акцій, можуть вимагати у них продажу блокуючого пакета.

Як відзначив у коментарі "Економічній правді" партнер юридичної компанії Moris Group Мар'ян Мартинюк, нині корпоративні спори щодо умисної неучасті одного з акціонерів, який володіє "блокуючим пакетом акцій", як правило вирішуються в судовому порядку.

При цьому, на практиці доведення факту навмисного зловживання з боку таких акціонерів є досить проблематичним, а рішення судів в аналогічних справах часто прямо протилежні.

"Все це призводить до ситуації, коли підприємства роками не можуть ухвалити необхідні в силу тих чи інших причин (наприклад, вимоги закону) рішення на загальних зборах акціонерів", - відзначив він.

Запропоновані норми законопроекту, на думку Мартинюка, покликані остаточно усунути добре відому в українському бізнес-середовищі проблему.

Утім, відзначив він, запропоноване рішення не є бездоганним.

"Слід погодитися з авторами законопроекту, що найбільші проблеми виникають при навмисному блокуванні загальних зборів акціонерів саме посадовими особами товариства, які часто використовують таку "патову" ситуацію на свою користь. Однак, на нашу думку, якщо і вирішувати цю проблему на рівні закону, слід зрівняти в правах і обов'язках всіх акціонерів, незалежно від їх участі в управлінні товариством, що також не дозволить несумлінним акціонерам-посадовцям обійти закон в разі його прийняття (обхід закону в редакції законопроекту можливий, наприклад, шляхом передачі частини акцій особі, не є афілійованим в розумінні ЗУ "Про акціонерні товариства")", - пояснив Мартинюк.

Також, на думку експерта, деяке занепокоєння викликає норма законопроекту, яка передбачає примусовий продаж блокуючого пакета акцій, у випадку, якщо загальні збори акціонерного товариства більше двох разів поспіль не можуть зібратися через відсутність кворуму через неявку на загальні збори акціонера (або акціонерів, що діють спільно), який разом зі своїми афілійованими особами володіє блокуючим пакетом акцій.

При цьому в даному випадку уже не ідеться виключно про акціонера, посадову особу товариства.

"Видається, що це положення може стати новою підставою для незаконних схем поглинання товариств (т.зв. рейдерства). На нашу думку, більш поміркованою і правильною є позиція згідно з якою, у разі злісного повторного неучасті акціонера, що володіє "блокуючим" пакетом акцій у зборах, рішенням суду така особа буде зобов'язана взяяти участь у загальних зборах, а в разі невиконання рішення суду, особа буде вважатися зареєстрованою на зборах", - відзначив Мартинюк.

Загалом, на його думку, намір законодавця вирішити шляхом прийняття відповідного закону десятки великих "корпоративних війн" в Україні є похвальним, за умови зваженого підходу і доопрацювання спірних позицій.