Депутат фракції ПР Юрій Полунєєв зареєстрував у парламенті два законопроекти, що значно полегшують життя неплатоспроможним позичальникам.

Проект N9379 ініціює повну заборону колекторським компаніям працювати з боргами фізичних осіб. Винятками є лише юридичні послуги в ході судового процесу і факторингова діяльність - викуп боргів, пише "Комерсант Україна".

Якщо колектор порушить заборону, податківці оштрафують його на 1 тисячу мінімальних зарплат, а доходи від надання незаконних послуг направлять до держбюджету.

Повторне порушення стане підставою для припинення діяльності колектора. Мораторій діятиме тимчасово - до набрання чинності закону, що регулює колекторську діяльність в Україні.

В уряду є 6 місяців на його розробку. Втім, Кабмін ще 6 серпня 2009 року подав до Верховної ради законопроект з ліцензування колекторів, однак після відставки уряду 11 березні 2010 року він був відкликаний.

Учасники ринку вважають ініціативу популістською. "Це черговий піар-хід, який демонструє турботу про людей напередодні парламентських виборів, запланованих на 2012 рік. У Європі колекторські послуги узаконені, ніхто не може використовувати персональні дані людини до тих пір, поки він не стане боржником", - говорить генеральний директор Європейського агентства з повернення боргів Олександр Ільчук.

Заборгованість позичальників перед банками настільки велика, що прийняття закону змусить останніх займатися поверненням нелегально.

"Цей вид діяльності ніяк не кваліфікований, тому колектори можуть називати себе компаніями з надання послуг телефонних дзвінків", - упевнений директор КК "Укрборг" Максим Бурячок.

Заборона колекторської діяльності стане ще однією підставою для банків припинити кредитування.

Зараз банки згортають кредитні програми через дефіцит ліквідності.

"Колектори виступають амортизатором між банком та його клієнтами, беручи на себе ризики і зобов'язання з обслуговування боргів фізичних осіб. Якщо не буде колекторів, то ефективна ставка по кредиту може запросто вирости в два рази", - говорить директор з розвитку бізнесу і стандартам якості Credit Collection Group Ашот Арутюнян

"Неясно, як вдасться заборонити те, що фактично неможливо ідентифікувати. Це стане кроком на шляху до корупції обслуговування даного сегменту фінансового ринку", - додав він.

Обсяг проблемного боргу населення перед банками колектори оцінюють в 100-150 мільярдів гривень.

"Ці компанії також працюють з боргами перед телекомунікаційними компаніями і ЖКГ. Наша робоча група розробила закон про колекторів, для його прийняття потрібен лобіст в парламенті", - говорить Олександр Ільчук.

Другий законопроект - N9380 - дає відстрочку оплати іпотечного кредиту позичальникам, які втратили роботу.

Вони отримають можливість не платити в період з моменту втрати роботи до початку другого місяця працевлаштування на новому місці, але не більше року.

Для отримання цієї пільги позичальник зобов'язаний щомісячно надавати банку довідку з Державної служби зайнятості про те, що він безробітний і активно шукає роботу.

У разі неподання такого документа протягом двох місяців поспіль відстрочка з погашення іпотеки буде скасована.

Відповідно до закону, банк продовжить термін кредиту на період відстрочки, ставки та умови кредиту залишить незмінними, не зможе застосовувати до позичальника штрафні санкції.

До того ж у період відстрочки діятиме мораторій на примусове виселення з іпотечного житла.

У разі неподання відстрочки або її невиправданого скасування НБУ стане застосовувати санкції до банків. Закон буде діяти до кінця 2014 року.

Однак у позичальників і зараз є можливість захистити себе від цих ризиків, відзначають банкіри.

"Є страхування на випадок втрати роботи, при якому всі платежі за кредитом бере на себе страхова компанія", - відзначає член правління одного з найбільших банків.

"З точки зору моралі це хороша ініціатива. Але буде краще, якщо держава подбає про компенсацію частині платежів або відсотків за кредитами громадян, які не можуть знайти роботу. Якщо ж банки зобов'язані будуть давати відстрочку, вони перестануть кредитувати, стануть збитковими, і їхні кадрові скорочення будуть стимулювати безробіття", - упевнений голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук.

Про високі шанси прийняття законів говорить те, що за ініціативою Полунєєва вже було схвалено два резонансних закони: про подолання негативних наслідків фінансової кризи (N1533-VI) і про врегулювання відносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг (N3795-VI).