Рахункова палата провела аудит ефективності використання субвенції з держбюджету на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає біля діючих атомних електростанцій.

Про це повідомляє прес-служба Рахункової палати.

У 2010 і 2011 роках при управлінні коштами субвенції і на центральному, і на місцевому рівнях не враховувалися вимоги законів про пріоритетність безпеки людини, зазначається в повідомленні.

На думку палати, той факт, що головним розпорядником коштів субвенції у 2010 році було визначено Мінекономіки, у 2011 році - Мінрегіонрозвитку, а не МНС, яке відповідає за цивільний захист, техногенну і радіаційну безпеку, свідчить про безсистемне і неефективне використання її коштів.

Так, коштами субвенції на місцях фінансувалися заходи, які вирішують в основному поточні проблеми соціально-економічного розвитку територій зон спостереження, однак не компенсують актуальних ризиків населення у разі виникнення аварії на АЕС, повідомляють рахівнки.

Місцевими органами влади територій, де розташовані зони спостереження відповідних АЕС, допущено розпорошення коштів субвенції у незначних обсягах між великою кількістю об‘єктів, а також зірвано встановлені терміни виконання робіт з ремонту, реконструкції об'єктів соціальної інфраструктури.

У результаті тільки у 2010 році неефективно використано 13,2 мільйона гривень.

Водночас 461 тисяча осіб, або 56% населення, яке проживає в зонах спостереження чотирьох діючих АЕС, не забезпечені захисними спорудами та понад 134 тисячі осіб - препаратами стабільного йоду, що свідчить про недосягнення основної мети використання субвенції.

Однією з причин зазначених вад аудитори вважають недосконалу нормативно-правову базу, що регулює надання та використання зазначеної субвенції.

На території України розташовані Хмельницька, Рівненська, Південно-Українська, Запорізька атомні електростанції в зонах спостереження яких проживає близько 820 тисяч осіб.