Ринок отримає більший контроль над Центральним депозитарієм

Вівторок, 9 серпня 2011, 15:12

Робоча група, створена Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, погодила більшістю голосів схему, при якій держава скоротить частку в капіталі Центрального депозитарію (ЦД) з 50% +1 акція до 25% або навіть менше.

Про це заявив голова ДКЦПФР Дмитро Тевелєв в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

"Переважає схема, при якій на момент створення ЦД держава зосереджує у своїх руках 50% +1 акція. Така участь зберігається протягом перехідного періоду до двох, максимум трьох років, після чого держава приймає на себе зобов'язання, що навіть може бути зафіксовано в законі , продати не менше 25% свого пакета", - сказав він.

"Таким чином, ринок отримає більший контроль", - пояснив голова регулятора, додавши, що з такою схемою погоджується і частина міжнародних експертів, які раніше наполягали на мажоритарній участі ринку в ЦД.

Він нагадав, що до складу робочої групи входять представники ринку (обидва депозитарії, великі торговці, саморегулюючі організації і біржі), міжнародних фінансових організацій (Світовий банк, МВФ, ЄБРР, USAID), державних органів і Нацбанку.

Тевелєв повідомив, що робоча група також позитивно розглядає можливість участі в капіталі авторитетної міжнародної депозитарної установи, такої, наприклад, як Euroclear.

"Дуже свіжою є думка запропонувати представнику подібної організації позицію незалежного директора в наглядовій раді. І це підтримано", - сказав голова ДКЦПФР.

За його словами, робоча група практично погодилася з моделлю клірингу, яку планується найближчим часом законодавчо закріпити поправками до закону про Національну депозитарну систему: клірингом можуть займатися не тільки установи, створені при біржах, але і центральний депозитарій, інші депозитарні установи.

"Інша справа - кінцеві розрахунки. Робоча група окремо зайнялася питанням про розрахунки і схиляється зараз до думки, що проведення розрахунків - це функція центрального депозитарію. Маються на увазі як грошові розрахунки, так і розрахунки в цінних паперах, кінцеві розрахунки", - повідомив глава ДКЦПФР.

За його словами, велика увага група приділяє також платіжним системам, зокрема, участі в системі електронних платежів Національного банку і тому, як це прописати в законі.

Тевелєв зазначив, що до середини цього місяця відомство планує завершити розробку законопроекту, після чого він буде поданий до Адміністрації президента і Кабінет міністрів, щоб розглянути його на засіданні Комітету економічних реформ.

"Після цього, я вважаю, законопроект повинен бути опублікований, пройти процес ще одного публічного обговорення, а потім вже розглядатися у Верховній раді", - додав глава ДКЦПФР.

За його словами, окремо стоїть питання про процедуру створення ЦД: шляхом об'єднання двох депозитаріїв або шляхом поділу функцій ЦД та депозитарію, який би займався клірингом і розрахунками.

"І перший і другий шляхи мають право на життя. І в тому і в іншому випадку є як позитивні моменти, так і недоліки. За яким піти шляхом - це і буде політичне рішення", - сказав Тевелєв.

Він висловив думку, що це рішення буде прийнято до зборів акціонерів Всеукраїнського депозитарію цінних паперів (ВДЦП), призначеного на вересень 2011 року.

Тевелєв додав, що ДКЦПФР, провівши кадрові зміни в Національному депозитарії (НДУ) і проголосувавши за проведення додаткової емісії його акцій і можливості їхнього обміну на акції ВДЦП, вже ініціювала об'єднання двох депозитаріїв.

"Залишилося обміняти акції ВДЦП на акції НДУ, і процесу об'єднання буде даний старт - ну що може бути простіше?" - зазначив він.

Як відомо, нині в Україні діють три депозитарії: комерційний ВДЦП з часткою НБУ 22,86% і держбанків 8,44%, НДУ з часткою держави 86%, а також депозитарій державних цінних паперів Нацбанку.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!