Різке підвищення ставок державного мита, передбачене в законопроекті №6568 "Про державне мито" поставить реалізацію законних прав та інтересів особи в залежність від її матеріального становища.

Про це ідеться у заяві, розповсюдженій прес-службою Асоціації "Український кредитно-банківський союз".

"Це неприпустимо в правовій державі. Адже, згідно із Конституцією, громадяни мають рівні права й свободи, і рівні перед законом", - наголошується у заяві.

В УКБС інформують, що законопроектом передбачено встановлення ставки державного мита не у відсотках від розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.), як це встановлено декретом Кабінету міністрів "Про державне мито", а залежно від розміру мінімальної заробітної плати, яка з 1 жовтня 2010 року становить 907 гривень, а з 1 грудня становитиме 922 гривень.

"Таке підвищення є значним з огляду на розмір середньомісячної заробітної плати, яка, за даними Державного комітету статистики на 1.01.2010 р., становила 1916 грн. (а мінімальна пенсія 659 грн. відповідно)", - зазначається у повідомленні.

Експерти УКБС вважають, що збільшення в кілька десятків та навіть сотень разів відповідної ставки не містить економічного обґрунтування його доцільності та потребує зменшення.

"Адже, наприклад, за видачу свідоцтва про право на спадщину треба буде сплатити 181,4 грн. замість 34 грн. (в 5,3 разу більше ніж сьогодні або 9,5% середньої зарплати). А за позовні заяви про розірвання шлюбу 1814 грн. замість 8,5 грн. (в 213,4 разу більше або 94,7% зарплати) тощо", - інформують в Асоціації.

"У випадку прийняття змін у поданій редакції ставка державного мита підвищуватиметься разом зі збільшенням розміру мінімальної зарплати. З огляду на тенденцію її постійного зростання (за 10 років збільшилася в 12 разів), у подальшому слід очікувати постійного підвищення розміру держмита", - зазначила генеральний директор УКБС Галина Оліфер.

За її словами, це ще більше обмежуватиме можливості громадян України (особливо малозабезпечених верств населення, пенсіонерів) у реалізації їх законних прав.

Зокрема, це стосується права на вчинення дій та одержання документів, які мають юридичне значення - нотаріальних дій, видачі паспортних документів, реєстраціі актів цивільного стану та місця проживання тощо.