Рішення, які керівники України приймуть сьогодні і протягом наступних трьох років, можуть визначити сценарій майбутнього розвитку держави.

Про це розповіли директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер і старший економіст Світового банку в Україні Пабло Сааведра в інтерв'ю виданню "Дзеркало тижня".

На їхню думку, це може бути або сценарій хаотичних заходів, що супроводжуються низькими темпами росту і періодичним глибокими кризами, або сценарій швидкої модернізації, який перетворить країну на економічний локомотив для Східної Європи.

Як показали результати проведеної Світовим банком комплексної оцінки розвитку української економіки за останнє десятиліття, основні чинники, які забезпечували її зростання у докризовий період (сприятливі умови зовнішньої торгівлі, пільгові ціни на енергоносії і надлишкова міжнародна ліквідність), на нинішньому етапі уже в основному себе вичерпали.

Окрім того, ключовими проблемами для української економіки, окрім цілої низки слабких місць у фіскальному та банківському секторах, є надмірна енергоємність, застаріла і зношена інфраструктура та старіюче населення, низька технологічність промисловості і висока концентрація експорту тощо.

Нинішня економічна криза, яка стала причиною падіння ВВП на 15% у 2009 році, і повільні темпи глобального відновлення доводять, що колишня модель зростання в нинішніх умовах є непридатною для подальшого розвитку.

"Без реформ країна буде залишатися у кращому разі на рівні невеликого зростання - 3-4%. Але в той же час є можливість для зростання на 8%. Цей розрив можна покрити тільки за допомогою структурних перетворень", - сказав Сааведра.

"Перелік реформ, які необхідні Україні, величезний - тобто від 30 до 50 галузей, які потребують якісних і радикальних структурних перетворень. Але оскільки реалізувати їх усі одночасно практично нереально, ми пропонуємо українській владі зосередитися на трьох ключових короткострокових і середньострокових пріоритетах", - додав він.

Серед запропонованих експертами СБ короткострокових пріоритетів - фіскальна стабілізація, відкриття і вихід із бізнесу (регуляторна сфера), а також реабілітація банківського сектору.

У середньостроковій перспективі українській владі рекомендується зробити ключові акценти на поглибленні фіскальної реформи і поліпшенні інвестиційного клімату, які б доповнювалися реформою управління в державному секторі.

"Реформи в Україні можуть бути не тільки успішними, але і популярними, - вважає Райзер.

За його словами, для цього є дві ключові умови.

"По-перше, потрібна правильна та ефективна комунікація з населенням - системна та планомірна роз'яснювальна робота, що, чому і для чого ви будете робити? Людям необхідно показати, що завдяки реформам для них з'являться нові можливості для підприємництва і, відповідно, будуть створюватися нові робочі місця, поліпшиться збирання податків, якість комунального, медичного обслуговування та освіти тощо", - пояснив він.

"По-друге, потрібен баланс. Потрібно показати і переконати суспільство, що не тільки звичайні громадяни заплатять за все, але також багаті та впливові політики і бізнесмени внесуть свою частку", - додав він.

Райзер також зазначив, що Україні потрібно створити справедливу, прозору та ефективну систему регулювання, за якої люди стали б довіряти державі, а участь держави в економіці, яка є в Україні надмірною, знижувалася.

"Громадяни повинні розуміти, що роль держави полягає в тому, щоб забезпечувати дотримання правил, які є єдиними для всіх. Не мають бути правила різними для тих, хто їх має виконувати і тих, хто їх пише", - сказав він.

Якщо ці умови забезпечити, тоді люди повірять і підтримають такі реформи. Громадяни зрозуміють, що той шлях, на якому Україна знаходилася всі ці роки, далі продовжувати неможливо", - підкреслив Райзер.