Думка експерта: Регуляторний тиск НБУ втратив доцільність

Вівторок, 25 травня 2010, 11:30

Постановою правління Національного банку України від 9 листопада 2009 року були внесені зміни до "Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України".

Це викликало негативну реакцію з боку банків та ініціювання судових процесів, направлених на скасування цієї постанови правління НБУ.

Зокрема, питання законності змін наразі розглядається в Окружному адміністративному суді Києва.

Адвокат об'єднання "Всеукраїнське адвокатське об'єднання "Альянс" Юрій Бауман у коментарі "Економічній правді" нагадав, що ці зміни були прийняті, коли на вітчизняних ринках були відчутні наслідки світової кризи. Зокрема - нестабільний курс на валютному ринку.

"Антикризовий захід допоміг вже у грудні стабілізувати курс на готівковому ринку. Та нині, коли нестабільності нема (економіка країни оговтується від кризи, майже півроку на готівковому ринку - відносно задовільна стабілізація курсу гривні. - ЕП), його ефективність викликає сумніви", - зазначив він.

На думку Баумана, доцільність адміністративного тиску під час регулювання ринку фінпослуг - питання дискусійне.

Водночас, зазначив експерт, дії органів влади мають відповідати законам. Тож, зміни слід привести у відповідність до законодавчого поля.

"Так, заборона змінювати протягом дня встановлений курс валют порушує право фінустанов на свободу підприємницької діяльності та свободу договору. Вона полягає, зокрема, у вільному визначенні ціни купівлі або продажу валюти за домовленістю сторін шляхом встановлення фінустановою відповідних курсів та здійснення клієнтом валютно-обмінної операції", - наголосив він.

Експерт нагадав, що, відповідно до закону "Про Національний банк України", НБУ не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом. Зміни ж обмежують їх.

"Відповідно до вимог статей 6-12 закону "Про ціни і ціноутворення", ціна купівлі або продажу валюти належить до вільних цін і не належить до цін, які встановлюють чи регулюють органи державної влади", - наголосив він.

"За цим законом, політика ціноутворення спрямована на забезпечення рівних економічних умов і стимулів для розвитку економічної самостійності підприємств тощо (ст. 3). Зміни ж самостійність фінустанов обмежують", - пояснив Бауман.

Також експерт зазначив, що вимога встановлювати єдиний курс в межах однієї фінустанови, яка одночасно надає послуги в різних регіонах України, порушує рівність економічних умов і стимулів для розвитку адміністративно-територіальних регіонів країни.

"Попит на послуги з обміну валют за конкретним видом залежить від сусідства регіону з іншою державою. Витрати на забезпечення надання послуг установа несе і там, де попит на послуги за окремою валютою великий, і там, де він малий. Курс, що суперечить кон'юнктурі ринку - можливі збитки", - пояснив він.

Експерт зазначив, що єдиний курс перешкоджає просувати надання послуг у віддалені від адмінцентрів населені пункти - собівартість надання послуг у них вища, а рентабельність нижча.

Таким чином, відзначив Бауман, зміни не сприяють розвитку ринків фінпослуг та добросовісній конкуренції, не забезпечують рівні можливості для доступу до них та захист прав учасників.

За його словами, вони не відповідають меті держрегулювання цих ринків, визначеній в статті 19 закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua