Ставку ПДВ доцільно підвищити до 25%, податок на прибуток підприємств замінити податком на витрати підприємств та ввести податок з обігу в якості джерела формування пенсійного фонду та інших соціальних фондів замість нарахувань на фонд заробітної плати.

Таку думку висловив директор Департаменту макроекономічного прогнозування Міністерства фінансів Володимир Парнюк під час засідання Фінансового прес-клубу, пише тижневик "Дзеркало тижня".

На його думку, це допоможе захистити вітчизняний ринок від імпорту без порушення умов СОТ та надати кредитну підтримку вітчизняним підприємствам за рахунок сплаченого їм споживачами ПДВ.

Парнюк нагадав, що існує різниця між часом сплати податку на додану вартість на внутрішньому ринку і при імпорті. 

При ввезенні товару до країни ПДВ сплачується у день, коли перетинається митний кордон, а на внутрішньому ринку податкові зобов'язання відстрочуються на 30-60 днів. 

"Фактично я отримую кредит від держави на внутрішньому ринку. На сьогодні це практично 60 днів. Порахуйте: 60 днів на середню ставку, яка у нас сьогодні є по кредиту, - і ми отримуємо кредитування економіки. Збільшивши ставку з 20 до 25 відсотків, ми одночасно захищаємо внутрішній ринок і збільшуємо кредитування вітчизняного виробництва, тому що ці кошти, які мають надійти до бюджету, фактично використовує виробник", - наголосив чиновник. 

За словами Парнюка, існуюча на сьогодні податкова система, побудована на підходах, що передбачають визначення в якості бази оподаткування додану вартість та її складові (прибуток, фонд оплати праці, зарплату), призвела до пригнічення розвитку галузей економіки з високим рівнем доданої вартості у структурі випуску та переваг для розвитку матеріало- та енергомітких видів економічної діяльності.

За його оцінками, зокрема, через високу частку матеріальних витрат, з одиниці отриманого доходу підприємства металургії сплачують на 10 відсоткових пункти менше податків та відрахувань до соціальних фондів, ніж підприємства машинобудування. 

Парнюк також зазначив, що у структурі випуску товарів та послуг проміжне споживання зараз складає 56%, тоді як у розвинених країнах ця частка є значно нижчою.

"Треба змінити цю структуру, дати поштовх для розвитку наукомістких галузей" - підкреслив він, запропонувавши перейти до оподаткування не прибутків, а витрат підприємств на придбання ресурсів. 

Парнюк також зауважив, що оподаткування прибутку створює мотивацію для його приховування та мінімізації. 

За словами чиновника, такі матеріаломісткі галузі, як металургійний комплекс чи хімічна галузь, фактично переклали відповідальність за формування пенсійного та соціальних фондів на галузі з високою часткою заробітної плати. 

За його даними, у 2008 році хімічна галузь з обсягом реалізованої продукції 55,6 млрд. гривень сплатила до пенсійного та соціальних фондів 1,6 млрд. гривень, тоді як підприємства з надання комунальних та індивідуальних послуг, підприємства у сфері культури та спорту з утричі меншим обсягом реалізації (17 млрд. гривень) сплатили до цих фондів майже стільки ж - 1,3 млрд. гривень.

Саме через таке оподаткування в Україні не розвиваються наукомісткі галузі, де заробітна плата з нарахуваннями складає до 40-50%, зазначив чиновник. 

"Якщо нарахування на заробітну плату збережуться, навіть за умов суттєвого зменшення ставки - з 37% до 25%, як пропонується, матеріаломісткі та енергомісткі галузі все одно матимуть переваги. Таке оподаткування все далі і далі веде економіку у глухий кут. Треба принципово змінити підхід до формування пенсійного та соціальних фондів, взявши за базу податок з обороту", - заявив він. 

"Запровадження податку з обороту у розмірі 3% практично розв'язує проблему наповнення пенсійного та соціальних фондів. Це також усуне існуючу диференціацію в оподаткуванні структурних елементів витрат у залежності від їх цільового призначення - на заробітну плату чи на матеріальні ресурси", - переконаний чиновник.