"Газпром" втрати третину прибутків

Понеділок, 1 лютого 2010, 19:12

Російський "Газпром" 1 лютого оголосив про падіння своїх прибутків на третину, порівняно з 2009 роком.

Про це йдеться в повідомленні "Радіо Свобода".

В компанії зниження прибутків пов'язують з вищою, ніж 2009 року, вартістю середньоазійського газу.

Натомість, президент базованої у США компанії East European Gas Analysis Михайло Корчемкін бачить причину в неефективному менеджменті "Газпрому" і частково - у витісненні України від співпраці з Туркменістаном.

Із січня по вересень 2009 року прибуток "Газпрому" склав майже 16 мільярдів доларів. Вартість туркменського газу за три роки зросла майже вшестеро, повідомляє радіостанція.

На думку експерта, стрімке скорочення прибутків "Газпрому" свідчить про тривожну тенденцію, адже в компанії не просто скорочуються об'єми продажу, а суттєво ростуть видатки.

Корчемкін вважає, що "Газпром" нині не може контролювати цього процесу, що свідчить про погане господарювання. 

"Газпром" будує газогін у Ленінградській області за вартістю вдвічі-тричі вищою, ніж такі проекти в Європі, чи й на Алясці. Це пов'язано не з високою зарплатою російських робітників, а лише зі специфікою російського бізнесу, переплатою за всі матеріали і послуги", - каже він.

Менеджмент "Газпрому" пояснює скорочення прибутків, насамперед із збільшенням вартості середньоазійського газу.

За даними газети "Время Новостей", 2006 року концерн платив за туркменський газ 65 дол. за тис. м куб., а в першому кварталі минулого року ціна зросла до 375 дол. - на 15 більше, ніж "Газпром" отримував від експорту до України. 

Аварія на туркменській трубі фактично зірвала ці поставки у квітні. Ашгабат тоді звинуватив у вибуху "Газпром", який, за версією туркменської сторони, не хотів платити вищої ціни.

2010 року поставки туркменського газу до Росії відновилися, за вже вищими, "європейськими" цінами.

Корчемкін сумнівається, що такий імпорт потрібен "Газпрому". На його думку, компанія пішла на коштовний контракт із Ашгабатом через геополітичні причини, щоб не віддати всього середньоазійського газу Китаю, Ірану, чи, в першу чергу, Україні.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!