Страховиків зачистили успішно

Середа, 27 грудня 2006, 08:21

Дослідження виявили, що сьогодні на вітчизняному страховому ринку найефективнішими є середні компанії, які змогли найкраще адаптуватися після нестабільності кінця 2004 р. - початку 2005 р. Великі ж компанії так і не змогли оговтатися після тих подій, втративши можливість використовувати на ринку значну частку своїх ресурсів.

Відсівання слабих

В 2001 році Верховна Рада України прийняла зміни до Закону України "Про страхування", підвищивши вимоги до мінімального статутного фонду страховиків. Цим нормативним актом парламент підвищив вимоги до мінімального статутного фонду страховиків (з 100 тис. екю до 1 млн. євро страховика, що займається іншими видами страхування, ніж страхування життя; страховика, що займається страхуванням життя, – до 1,5 млн. євро).

Як наслідок, 50 компаній з 350-ти, що працювали на ринку, не змогли виконати нові вимоги. Проте перехід від кількості до якості серед українських страховиків мав стати кроком до якісного покращення страхових послуг в Україні.

Але чи справді ці 50 компаній були малими? Відповідь однозначна: так. Адже кількість великих та середніх фірм з того часу залишалась однаковою, а кількість малих – значно знизилася - більше, ніж на 20%.

Можна констатувати: державне регулювання все ж вплинуло на усунення з ринку малих та, відповідно, слабких фірм (слабких тому, що компанії малих розмірів завжди є менш гнучкими, динамічними і вимушені діяти під впливом фінансових обмежень).

Як наслідок, компанії, що залишились, тепер мусять конкурувати із значно сильнішими суперниками. А конкурувати означає розвиватись та вдосконалюватись.

Технологічна ефективність

Спираючись на дані по з 163 страховим фірмам, що працювали на ринку України в 2003-2005 р., ми визначили ефективність використання страховими компаніями своїх ресурсів для залучення страхових платежів.

Очевидно, що, маючи однакові обсяги ресурсів, але використовуючи при цьому різні "технології" (різні умови страхових договорів, методики визначення страхових тарифів, маркетингова політика, формування надійного іміджу для страхувальників тощо), компанії можуть залучати різні обсяги платежів.

Відповідно, компанія, яка залучає найбільші обсяги страхових платежів за тих же ресурсів, що й інші, вважається найефективнішою серед фірм свого розміру (її ефективність становить 100%). Всі інші ж є менш ефективними.

Ефективність визначається як використання страховими компаніями своїх ресурсів для залучення страхових платежів. Іншими словами, ефективність – це затрати на 1 грн. залучення страхових платежів.

Ми проаналізували ефективність технологій страхових компаній (далі – технологічну ефективність) для 2003-2005 років. Виявилось, що внаслідок зміни законодавчих вимог, середній розмір страхової компанії України за 2 роки зріс на 51%-123%.

Проте, як не дивно, при декларуванні росту попиту на страхові послуги в Україні, середні залучені страхові платежі зменшились на 18%. Така тенденція до зниження спостерігалась лише в період з третього кварталу 2004 року до першого кварталу 2005 року (на 63%), до того моменту платежі значними темпами зростали.

Звичайно, це може пояснюватися політичною ситуацією, що склалася в Україні наприкінці 2004 року. Підготовка до президентських виборів (даний період в теорії циклів ділової активності завжди характеризується спадом), а також "помаранчева революція", що сталася в листопаді-січні 2004 року та призвела до макроекономічної нестабільності.

Не останню роль зіграли і побоювання ринку проводити операції з "відмивання" коштів у перші дні існування нової влади. Це насамперед стосується саме великих страхових компаній, оскільки там подібні "тіньові" схеми посідають значну частку в загальній структурі їх операцій на ринку.

За видами страхування найбільше було залучено платежів майнового страхування (79% в загальній сумі страхових платежів). Такий розподіл властивий страховим ринкам перехідних економік, оскільки вони перебувають лише на етапі становлення та характеризуються мінімальною довірою населення до інститутів страхування.

До того ж слід зазначити, що в ситуації політичної нестабільності бізнес та громадськість прагнули убезпечити себе від імовірних ризиків (в тому числі і політичних та правових) у майновій сфері.

Чим малі краще за великі?

Коли говорити про розмір страхових компаній, то український ринок є досить диференційований: найбільша страхова компанія за активами перевищує найменшу майже в 1000 разів.

Результатом такої диференційованості є також помітна технологічна неефективність страхових компаній, яка становить близько 40%. Тобто виходить, що компанії, працюючи на залучення страхових платежів, використовують лише 60% своїх ресурсів.

Закономірно, виникає також питання: до чого тут диференційованість? Справа в тому, що фірми оцінювались у порівнянні одна з одною. А отже, напрошується висновок, що на ринку є одна або декілька компаній, які є лідерами і використовують свої ресурси з найвищою ефективністю (близько 100%), а інші компанії такого ж розміру є надзвичайно неефективними і не використовують всі можливості, які надають їм їх ресурси (найнижчий показник ефективності 5%).

Ранжуючи компанії за їхніми активами на малі, середні та великі, стало помітно, що у компаній середнього розміру протягом досліджуваного періоду рівень технологічної ефективності практично не змінювався (49-53%), чисельність компаній також залишалась стабільною.

Та це й не дивно: законодавчі зміни, прийняті ВРУ, не спрямовувались на дану категорію компаній. Однак для компаній малого та великого розмірів характерний значний спад ефективності в 3 кварталі 2004 року.

При чому для великих компаній цей стрибок був значно більшим, ніж для малих: з 65% в 3 кварталі 2003 року до 49% в 3 кварталі 2004 року, в порівнянні із зміною з 61 % до 50%, відповідно.

Як відомо, саме 3 квартал 2004 року характеризувався передвиборчою нестабільністю та невизначеністю. Проте, коли ця ситуація минула, малі компанії відновили рівень своєї ефективності, тоді як великим компаніям це зробити не вдалось.

Це пояснюється тим, що діяльність останніх здебільшого пов’язана з великими промислово-фінансовими групами, що зазвичай використовують їх для мінімізації податків та "відмивання" коштів. Як вже говорилось, подібні схеми посідають значну частку в структурі операцій великих страхових фірм.

Але після "помаранчевої" революції більшість можливостей до цього було перекрито через посилення міжнародного моніторингу вітчизняної економіки (Україна увійшла до списку ФАТФ), а зазначені "тіньові" схеми перейшли на інші, менш контрольовані ринки.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!