Звіт Fitch: чи стала Україна більш ризикованою?

Понеділок, 11 вересня 2006, 16:42

6 вересня одне з провідних рейтингових агентств світу Fitch Ratings оприлюднило прес-реліз щодо розвитку світової банківської системи, попередивши, що у деяких країнах все ще існує імовірність кризи.

Серед таких країн було названо і Україну. Це дало деяким ЗМІ змогу казати, що в Україні ростуть ризики для банків.

Як повідомило Deutsche Welle, міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило рівень надійності банківської системи України і перемістило її до категорії "високої вразливості".

На тлі зростання довіри населення до українських банків іноземні експерти знизили рейтинг надійності вітчизняних фінансових установ.

На думку міжнародних фахівців, зростання ризиків у низці країн, зокрема в Україні, зумовлене високими темпами розвитку кредитування та укріпленням обмінних курсів національних валют.

Банківська система передовсім полюбляє спокій, тому такі заяви не можуть не хвилювати. Особливо питання фінансової стабільності в країні важливе зараз, коли найвищі чиновники заявляють про намір почати активні запозичення за кордоном. Про що ж насправді заявило агентство Fitch?

Україна та Румунія, через значні темпи зростання кредитування (більше 15% на рік) можуть бути переведені з своєї теперішньої групи (з Угорщиною, Туреччиною, Литвою та ін.) у одну групу з Росією за показником МРІ (Macro-Prudential Indicator).

МРІ характеризує якість роботи економіки в цілому.

В даному випадку, Fitch виокремило набір макроекономічних показників, зміна чи наявність яких передувала попереднім випадкам проблем у банківському секторі. Тут важливо зауважити – "передувала" зовсім не еквівалентно "викликала". Серед показників є такі:

- обсяг кредитування приватного сектору як частка ВВП;

- зміцнення реального (тобто з врахуванням інфляції) обмінного курсу;

- стрімке зростання цін на нерухомість чи котувань фондового ринку.

Через те що у різних країнах початкові значення цих показників дуже різні (наприклад, обсяг кредитування приватного сектору до ВВП у Австрії становить 113%, а в Україні – 33%), то оцінюється не абсолютний показник, а позиція країни по відношенню до інших держав.

За обсягом кредитування приватного сектору до ВВП Україна знаходиться на 63 місці серед 100 оцінених країн, піднявшись з 90 місця у 2000 році. Тобто, не зважаючи на суттєве покращення, більше ніж половина країн у списку випереджають нас. Зокрема це усі наші західні сусіди, окрім Польщі.

Обмінний курс, на який посилаються у розрахунках, тобто з урахуванням інфляції в Україні та країнах - торгівельних партнерах, хоч і посилиться до кінця цього року у порівнянні з 2000 роком, але значно менше, ніж наприклад в Росії. Курс рубля зміцнився на 49% за цей період, а гривні – на 6%.

Це викликане дуже простою річчю – НБУ тримає курс гривня-долар стабільним, в той час, як більшість валют наших торгівельних партнерів – рубль, євро – міцнішають щодо долара, а відповідно і гривні. Тому з цього боку, поки що, особливих загроз немає.

З цінами на нерухомість та котуваннями фондового ринку ситуація складніша. Згідно з оцінками Fitch, у 2004 році зростання цього показника становило 3,6 рази, що є рекордом для всіх країн з цієї вибірки за період 2000-2005 років. Водночас, значною мірою це викликане недооцінкою українських активів у попередній період.

Тож, основна проблема, яку бачить Fitch – зашвидке зростання кредитування. Чи так це?

За вісім місяців кредитування зросло на 37% (січень-серпень 2005 року – на 34%). Це досить швидко, але треба враховувати, що так само швидко зростають і доходи населення.

Саме зростання споживчого кредитування є рушійною силою для загального росту обсягів кредитів. За січень-серпень кредити населенню зросли на 73%. Водночас, споживче кредитування вже пішло на спад і скоріш за все, воно "потягне" за собою уповільнення темпів росту загального показника.

Звичайно, не все так радісно. В Україні залишається велика проблема кишенькових банків, які кредитують своїх власників за ставками нижчими ніж ті, що пропонуються людям і фірмам з вулиці.

Так, дуже швидко зростає кредитування у валюті, особливо довготермінове (іпотека, автокредитування), в той час як обсяг наявних валютних депозитів є недостатнім для покриття кредитів (тобто банки змушені або позичати валюту або купувати її на міжбанку за гривні, підвищуючи попит на неї).

До того ж, валютні депозити, зазвичай, кладуть на короткий термін - і що буде, якщо почнеться відтік валютних депозитів з системи, важко казати. Є проблеми зі справжніми обсягами неповернених кредитів, відсутністю довгих кредитних історій, законодавством, тощо.

Проте, основний висновок залишається незмінним – до кінця року навряд чи можна казати про погіршання ситуації на цьому фронті. Немає суттєвих свідчень того, що інвестори втратили інтерес до нашого ринку, зокрема і до покупки банків.

У банківському секторі залишаються системні ризики, проте казати що вони "вистрілять" у найближчі часи не варто. Аналіз Fitch базується на технічному порівнянні виокремлених показників і не дає повну картину.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!