Янукович і криза економіки

Вівторок, 8 серпня 2006, 17:22

Україна має новий уряд. Що він буде робити – це все ще питання, тож краще подивитись, що саме залишив йому його попередник.

Згідно з логікою – Януковичу залишили кризи, бо саме з ними мала б боротися антикризова коаліція.

Як сказала Ганна Герман, пропонуючи Януковича на посаду прем'єр-міністра: "Віктор Янукович - це менеджер високого класу, і він приведе з собою команду високопрофесійних людей, які виведуть Україну з економічної кризи, є нині ця криза чи немає."

Що ж ми маємо в економіці? Є криза чи немає?

Зростання ВВП прискорилося і у червні 3006-го становило 9,3% у порівнянні з тим же місяцем минулого року. Зростання обсягів промислової продукції було ще значніше – на 9,6%.

Одна з основних галузей промисловості, яка дала це значне зростання – металургія. Тут зросли не лише світові ціни, а й випуск.

Так, у червні поточного року було випущено більше металопрокату, аніж у червні 2004 року, коли Янукович ще був біля руля, а світові ціни на метал били усі рекорди.

Триває зростання реальних доходів громадян, про що свідчить як пряма, так і непряма статистика.

Так, середня зарплата зросла у червні на 28,8% у номінальному вигляді та на 20,6% у реальному, тобто з врахуванням інфляції.

Доходи громадян, включаючи пенсії, теж зросли на 31,2%. Реальний наявний дохід середньостатистичного українця, визначений з урахуванням цінового фактора, підвищився на 20,6%.

Можна було б сперечатися з адекватністю цих цифр офіційної статистики, спробувавши пояснити їх зменшенням тіньової економіки та зростанням легальної частки доходів.

Проте дані про зростання обсягів роздрібного товарообігу спростовують це – за січень–червень 2006 року вони виросли на 27%!

Люди не лише витрачають зароблене, але й все більше починають жити у кредит – обсяг кредитів фізичним особам за сім місяців цього року зріс на 59,4%.

Це свідчить про те, що люди впевнені, що матимуть достатні доходи і у майбутньому аби сплачувати кредит.

Не набагато гірші справи і у сільському господарстві. Після вищого за середній врожаю минулого року, цього року він ще більший, біля 38 млн. тон. І це враховуючі низькі врожаї зернових в цілому по світі цього року.

У тваринництві триває відновлення поголів'я, хоча й не надто високими темпами.

Незважаючи на таке стрімке зростання, зміна індексу споживчих цін або інфляція склала лише 3,8% за січень-липень.

Це найнижче значення серед країн СНД цього року, незважаючи на те, що в політичному плані у більшості країн було значно спокійніше, і що в Україні вперше за декілька років почали збільшувати ціни на електроенергію та газ для населення.

Такою є офіційна статистика. Можна звичайно звинуватити владу у приписках, проте у великих масштабах вони малоймовірні.

По-перше, очолює Держкомстат з 1997 року (а до цього очолювала Міністерство статистики, яке потім стало Держкомстатом) одна й та ж сама людина - Олександр Осауленко. Навряд чи він значно змінив свій підхід до подачі статистики за час функціонування останніх урядів.

По-друге, певну оцінку розвитку країни роблять і міжнародні агентства. Їхні дані щодо ситуації в Україні в цілому збігаються з тим, що подає Держкомстат.

Тож принаймні з точки зору аналізу основних кількісних показників, про кризу говорити недоречно.

Але варто подивитись і на інший аспект – а що думають самі люди щодо ситуації в країні?

Виявляється, що тут ситуація набагато менш радісна. Згідно з дослідженнями споживчих настроїв, проведеними спільно Міжнародним центром перспективних досліджень та компанією GfK Ukraine у червні цього року серед населення панували найгірші очікування по більшості показників за останні декілька років.

Дослідження полягає у опитуванні 1000 осіб з усієї України щодо їхньої оцінки теперішньої та майбутньої ситуації.

Відповіді можуть бути позитивними та негативними, тобто очікується покращення або погіршення. Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100.

Тобто за значення показника 100 кількість оптимістів дорівнює кількості песимістів у суспільстві.

На основі аналогічних досліджень у інших країнах було виявлено, що в країнах, де домінує переважно оптимістичний погляд у майбутнє, зазвичай економіка розвивається швидше, аніж у країнах де переважають песимісти.

Тут можна довго сперечатись, що тут курка, а що яйце, тобто чи економіка пливає на настро,ї чи навпаки, проте для нас найважливіше, що такий зв'язок існує.

Так от, індекс споживчих настроїв, який розраховано на основі оцінок як ситуації у країні в цілому, так і власного матеріального становища, становив 84,9. Тобто песимістичні настрої переважають.

Більш важливим є той факт, що це – найнижче значення з червня 2001 року. Значення індексу економічних очікувань, що не враховує оцінку поточного періоду, опустилося до 80, що є найнижчим показником з 2000 року.

Дуже велика частка респондентів очікують погіршання впродовж поточного року. Продовжують зростати очікування щодо прискорення інфляції (найвищий показник за 6 років) та збільшення рівня безробіття (найвищий показник за 3 роки).

Якщо аналізувати дані у регіональному розрізі то можна побачити прямий зв'язок між політичними уподобаннями населення та рівнем песимізму.

Так, саме на сході було зафіксовано найбільшу зневіру у економічних перспективах країни (як було вже зазначено, дослідження проводилося до появи нинішньої коаліції), особливо щодо сприятливості ситуації для економічного зростання цього року.

З цього випливає один з найважливіших висновків – уряд Єханурова знову програв інформаційну війну.

Подібно до того, як він виявився неспроможним протистояти не лише силі медіа сусідньої Росії минулої зими, маючи такий козир, як майже монопольне становище на ринку транспортування газу до Європи.

Навіть добре організована інформаційна атака опозиції з "меседжем" щодо кризи та необхідності створення антикризової коаліції виявилась на диво успішною.

І це за умови, що найбільш рейтингові медіа в принципі не можна звинуватити у надмірному сприянні колишній опозиції.

Влада не розвінчала міф про економічну кризу в країні, хоча це могли б зробити декілька вчасно запущених в ефір повідомлень. Тому вона мусила піти, щоб так звану кризу "долали" інші.

Олександр Жолудь - експерт Міжнародного центру перспективних досліджень

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!