В Україні розпочався процес розробки Національної економічної стратегії на наступні 10 років. 

Ми називаємо документ "Вектори", адже в його основу будуть закладені пріоритетні напрямки розвитку держави: промисловість, агросектор, видобування, цифрова економіка, інфраструктура та енергетичний сектор. 

За три місяці Кабінет міністрів України, експерти, науковці, представники бізнесу, регіональні еліти, громадянське суспільство та депутатський корпус напрацюють комплексну візію нашої країни, яка допоможе нам зрушити з місця в питаннях економічного розвитку. 

Платформою для напрацювань рішень визначено Центр економічного відновлення.

Очікується, що результатом роботи стане формування ідеологічного фундаменту для розвитку економіки, нові бізнес-правила, конкретні стимули для інвестицій та ліквідація бар’єрів для розвитку. 

Виконання стратегії забезпечать відповідні нормативно-правові акти, постанови Уряду та державні цільові програми, реалізація яких розпочнеться вже з 2021 року. 

Навіщо Україні взагалі стратегія?

Відповідь проста. Країни без стратегій є ресурсом для країн зі стратегією і Україна повністю підтверджує цю тезу. 

За тридцять років ми втратили технологічну промисловість та високомаржинальну частину сільського господарства, експортуємо переважно сировину, продукти з низькою доданою вартістю та "робочі руки". 

В той час як інші країни нашого регіону обирали чіткий курс на лібералізацію ринків, Україна до останнього використовувала радянські підходи. 

Мораторій замість ринку землі, кодекс законів про працю замість сучасного законодавства і так далі. 

Найбільшими подіями стали приватизація та допуск іноземного капіталу в банківський сектор, але цього ледве вистачило для того, щоб залишитись на рівні середини 90-х, в той час як інші країни регіону подвоїли або потроїли ВВП, навіть Білорусь, влада якої десятиліттями порушує всі демократичні норми. 

Пік інвестицій та найбільший показник зростання ВВП прийшовся на середину 2000-х, коли Україна мала чіткий європейський вектор розвитку на фоні зростання світової економіки в цілому.

Польща мала економічну стратегію ще до розвалу Радянського Союзу, а в 2013 році вони вже прийняли стратегію до 2030. 

В Туреччині схожа ситуація, стратегія послідовно імплементується вже третє десятиліття і весь світ бачить результат.

Україна ж ніколи особливо і не мала єдиного плану, за яким жила б вся країна. Останній документ, який можна було назвати стратегією країни, був розроблений в 2010 році компанією McKinsey. 

Але тоді основний акцент був на реформуванні державного управління, а не економічному розвитку. 

В результаті Україна сьогодні має принизливо низькі показники з точки зору економіки та з огляду на той потенціал, що існував на момент набуття незалежності. Залишається десь в підвалі світових рейтингів на рівні найслабших африканських країн.

3200 доларів ВВП на душу населення та різниця більше ніж в 5 разів порівняно з успішними країнами регіону — це вирок. Такого ВВП ніколи не вистачить ні на істотне зростання бізнесу, ні на сучасну армію, ні на медицину, ні на освіту.

Чому стратегію треба створити і вже реалізовувати?

Сьогодні в України чергова точка прийняття рішення і, можливо, ми все ж таки можемо змінити вектор нашого розвитку, разом створимо привабливі умови для інвестицій, змінимо підходи державних інституцій, реалізуємо реформи.

Адже саме зараз у світі існують ті глобальні тренди, на яких Україна може "зіграти".

По-перше, центри виробництва переміщуються ближче до ринків збуту і ми можемо стати виробничою площадкою Європи. По-друге, в найближчі десятиліття прогнозується суттєвий дефіцит продовольства. 

Рівень життя в Азії та Африці зростає, споживання зросте в півтори рази за кілька найближчих десятиліть. 

Україна знову ж таки може стати одним із центрів продуктової безпеки для світу. По-третє — збільшується розрив між технологічними та не технологічними країнами і Україна все ще має шанс розбудувати потужну цифрову економіку.

Що буде закладено в стратегію аби цього досягти? 

Ми пропонуємо сконцентрувати зусилля на відновленні довіри до України та створенні фундаменту для залучення інвестицій у великі капіталомісткі сектори з високою доданою вартістю, зростання яких в свою чергу може створити ринок та передумови для розвитку супутньої інфраструктури (транспорт, енергетика, телеком). 

Створити вектори — це аналітично, разом, напрацювати нові бізнес-правила та стимули, ліквідувати бар’єри для зростання.

Мова йде, по-перше, про створення безпрецедентних стимулів для розвитку промисловості — пільги для інвесторів, відшкодування витрат з майбутніх податків.

Потрібно виграти у регіональній конкуренції та створити робочі місця з високим рівнем оплати праці.

Другий сектор — аграрка, ми маємо також зіграти на тренді та створити стимули для розвитку переробної промисловості, виробництва м’яса, вирощування високомаржинальних культур, розвитку іригації. 

Прискорити створення ринку землі, дозволити банкам працювати з землею, залучити іноземний капітал.

Третій блок – видобування. З одного боку, концентруватись на видобувній промисловості в 21 столітті не дуже сучасно, але видобуток газу, нафти, титану, графіту, літію дозволить швидко залучити інвестиції в економіку. 

Стимулюючі рентні ставки, спрощені процедури, прозорість в ліцензуванні.

Четвертий напрямок – інфраструктура. Ми не дуже віримо в те що, наш внутрішній транспорт з низькими тарифами та падаючим споживанням може бути привабливим для міжнародних інвестицій, однак ми віримо в міжнародні транзитні коридори та інфраструктуру пов’язану з експортом, від портів до аеропортів. Концесії, державні інвестиції, модернізація податків та зборів.

П’ятий – цифрова економіка, це фактично єдиний спосіб для молоді відкрити ноутбук і працювати відразу на експорт. 

Цю галузь потрібно впорядкувати, визнати специфіку, дати низькі податки, можливо піти шляхом Парку високих технологій/ДіяСіті, щоб залучити міжнародні R&D центри та розвинути галузь, радикальним чином вплинути на продуктивність праці за рахунок цифровізації.

Сукупно в цих секторах ми говоримо про десятки мільярдів інвестицій і ці сектори можуть створити поштовх для інвестицій в решту інфраструктури, в енергетику, в телеком. 

Мультиплікатори цих секторів створять внутрішній ринок для розвитку сфери послуг та, головне, дадуть державі податки, необхідні для розвитку медицини, освіти, культури та екології, що, безумовно, вплине на підвищення добробуту населення та розвиток людського капіталу.

В найближчі дні будуть сформовані відповідні робочі групи за напрямками на рівні Кабінету міністрів. Слідкуйте за новинами на FB сторінці Центру, долучайтеся.