Навіщо Україні Служба фінансових розслідувань

Навіщо Україні Служба фінансових розслідувань

Досвід розвинених країн показує високу ефективність єдиного органу для розслідувань фінансових злочинів
Середа, 20 травня 2020, 15:13
Президент ВГО АППУ, Віце-президент Європейської асоціації платників податків, Надзвичайний і Повноважний Посол Грузії в Україні (2009-2013)

На моє глибоке переконання, ґрунтовне вивчення та запровадження позитивного зарубіжного досвіду є дуже важливим для встановлення власної моделі ролі нашої держави в регулюванні питань фінансово-економічної безпеки.

Впевнений, що потрібно уважно, з наполегливою прискіпливістю вивчати накопичений зарубіжний досвід (Австрії, Грузії, Італії, Польщі, США, Швеції, Литви), який показує, що в державі може ефективно працювати єдиний орган по боротьбі з правопорушеннями у сфері фінансів та економічних злочинів.

І створення саме єдиного правоохоронного органу зі спеціалізацією на розслідуванні фінансових злочинів є досить поширеною практикою серед розвинених країн і це тільки підвищує ефективність його діяльності.

Знову повернуся до історії з цього питання. Ще 25 липня 2017 року Міністерство фінансів України на своєму сайті повідомляло: "Італія надасть практичну підтримку в реалізації реформ України в фінансовій сфері. 

Реклама:

Про готовність співпрацювати в ключових сферах заявив Міністр фінансів та економіки Італії П'єр Карло Падоан під час зустрічі з тодішнім міністром фінансів України Олександром Данилюком.

Особливу увагу було присвячено питанню створення в Україні Служби фінансових розслідувань (СФР) — органу боротьби з економічними злочинами проти держави, чий функціонал буде схожий з діяльністю італійської Фінансової гвардії. 

Міністр Падоан підкреслив, що це дуже добре, що така служба створюватиметься в Україні "з нуля". Це вже дозволить зменшити корупційні ризики та створити якісно нову та професійну структуру".

Наступного року вже інформація про інших зарубіжних партнерів. Олександр Данилюк обговорив питання створення СФР із заступником директора FinCEN Джамалом Ель-Гінді у США. 

У прес-службі Мінфіну повідомляли, що Державне агентство США з протидії фінансовим злочинам (FinCEN) готове надати Україні допомогу для створення Служби фінансових розслідувань. 

За словами екс-міністра, у Держагентстві "задоволені рівнем співпраці з Україною і збираються активно відстежувати процес формування Служби фінансових розслідувань — єдиного органу для боротьби з фінансовими злочинами проти держави".

Так і хочеться сказати: знову нас "розвели"? Це я знову про "намагання" та "обіцянки" влади, хоча і попередньої. 

Невже досі не зрозуміло вже діючій владі, що треба створювати Службу фінансових розслідувань і чим швидше, тим краще буде.

У попередній статті я навів приклад успішної роботи Служби розслідування фінансових злочинів Литовської Республіки.

Наразі, в продовження прикладів успішної та дуже результативної роботи зарубіжних Служб фінансових розслідувань приведу приклад Грузії.

Для цього, я впевнений, достатньо мені навести декілька статистичних цифр роботи цієї Служби з офіційного сайту Міністерства фінансів Грузії.

Якщо у 2018 році було 723 розкритих фактів правопорушень та повернено до бюджету 93,7 млн ларі (32, 9 млн. дол. США), то у 2019 році практично з такої ж кількості розкритих фактів правопорушень - 769 (+46), було залучено вдвічі більше — 182,9 млн ларі (79,5 дол. США). 

У 2018 році було виявлено 1273 факти порушення, при цьому притягнуто до відповідальності – 1085; цей показник у 2019 році збільшився – 1369 (+96), а притягнуто до відповідальності – 1126 (+41).

Хочу зауважити, що відсоток притягнутих до відповідальності досить значний, як у 2018 році, так і у 2019 році понад 80%.

Ніхто не буде заперечувати, що необхідність створення єдиного органу для розслідувань фінансових злочинів викликана, в першу чергу, великими втратами нашої країни через різні зловживання. Тож, я залишаюсь оптимістом і продовжую вірити у краще майбутнє. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: