Держава намагається створити "подушку безпеки" для бізнеса, але вона має бути значно міцнішою

Держава намагається створити "подушку безпеки" для бізнеса, але вона має бути значно міцнішою

PROMOTED. Україні сьогодні непереливки. До внутрішньо економічної кризи й невиконання бюджету поточного року додалися пандемія COVID-19 й світова економічна криза.
Четвер, 19 березня 2020, 12:30
доцент Університету державної фіскальної служби України

Поширення коронавірусу є форс-мажорним фактором, який неминуче позначиться на показниках ВВП, завдасть удару як дрібним підприємцям, так і великим компаніям. Саме тому держава має пом’якшити цей удар, аби вітчизняний бізнес не опинився на межі банкрутства, а працівники – не межі бідності.

17 березня, Верховна Рада прийняла законопроект №3220, яким внесла зміни до Податкового кодексу України та низки інших законодавчих документів у частині сплати податків. Про що йдеться?

 "Подушка безпеки" від парламенту

  1. Звільняються від сплати ЄСВ всі фізичні особи-підприємці (ФОПи) та ті, хто займається незалежною професійною діяльністю. На 3 місяці буде відтерміновано обов’язкове введення реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для всіх категорій "спрощенців".

  1. Не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 30 квітня 2020 року. Йдеться про тимчасове скасування штрафів та пені за несвоєчасну або неповну сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ), несвоєчасне подання звітності по ЄСВ. Водночас закон передбачає, що ця норма не буде стосуватися порушень по сплаті податку на додану вартість (ПДВ), акцизів та ренти.

  1. Плата за землю у період із 1 березня року по 30 квітня 2020 року не буде нараховуватися та сплачуватися. На цей час буде скасовано податок на комерційну нерухомість та землю.

  1. Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

  1. Закон встановлює мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по 30 квітня 2020року.

  1. Громадян не будуть штрафувати та нараховувати пеню за прострочення виплат за споживчими кредитами в період з 1 березня по 30 квітня. Також держава має встановити механізм допомоги громадянам, які через корона вірус перебувають на самоізоляції.

Антикризові заходи мають бути більш дієвими

Безумовно, рішення парламенту можна вітати, бо воно створює мінімальний захист для бізнесу й громадян. Та чи достатньо цих нововведень?

Ще до ухвалення законопроекту №3220 ми з колегами-експертами Ради інституційних реформ наголошували на більш ефективному і дієвому підході до вирішення проблеми захисту бізнесу і громадян під час карантину.

Зокрема, ми пропонували не лише тимчасово відмовитися штрафувати малий бізнес за несплату ПДВ чи ЄСВ, а взагалі звільнити його від сплати цих та інших податків і зборів на період карантину.

А тим секторам економіки, які вже зараз і в найближчому майбутньому зазнають найбільших збитків від пандемії (туризм, транспортна галузь, ресторанний бізнес тощо)  надати відстрочку від сплати податків.

Вважаємо, що було б доцільним надати безвідсоткові кредити торговим підприємствам, аби вони могли створити запаси товарів першої необхідності. А товари першої необхідності (особливо медичного призначення) слід було б звільнити від сплати будь-яких "імпортних зборів".

На жаль, у прийнятому парламентом документі пункт про допомогу громадянам, які втратили роботу й дохід через карантин або тимчасово втратили працездатність внаслідок інфікування чи перебувають на самоізоляції, виглядає трохи куцо.

Держава має взяти на себе частину витрат на оплату вимушених відпусток цієї категорії штатних працівників. Особливо це стосується осіб, які перебувають удома по догляду за дітьми на період карантину. Треба надати цим людям і можливість відстрочки комунальних платежів.

"В масштабах України карантин - це серйозна соціальна й економічна проблема! – впевнений Голова ради інституційних реформ Олександр Кучеренко, - На певний час люди залишатьcя без роботи, змушені будуть жити за рахунок власних накопичень, хтось через відсутність накопичень потребуватиме матеріальної допомоги. Ми розуміємо, що всі запропановані нами заходи стануть додатковим навантаженням на державний бюджет. Але складні часи вимагають рішучих дій. Якщо ми не хочемо хвилі банкротств, неплатежів та соціального напруження завтра, мусимо діяти вже сьогодні".

Як інші держави захищають бізнес і громадян?

Ми та й увесь світ не можемо достеменно знати, які глобальні наслідки матиме пандемія. Прогнози, на жаль, не дуже втішні. У Франції очікують, що ВВП у 2020 році скоротиться щонайменш на 1%, тому держава виділила бізнесу 300 млрд євро допомоги.

У Швеції уряд планує витратити на підтримку економіки країни близько 31 млрд $. Ці кошти підуть на оплату вимушених відпусток працюючим громадянам та інші витрати населення внаслідок тимчасових простоїв їхніх підприємств.

Більш того, держава дозволить компаніям протягом 1 року (!) не сплачувати ПДВ й інші податки. До речі, це перегукується з нашими пропозиціями.

Уряд Великої Британії підготував програму фінансових стимулів для бізнесу. Вона включає в себе зменшення податків та дешеві кредити. Податкові пільги для підприємців вводить Італія.

Також держава виділяє 25 млрд євро на боротьбу з коронавірусом. Частину коштів спрямують на підтримку людей, котрі тимчасово втратили роботу. Німеччина, Франція діють за схожим сценарієм.

У США уряд презентував законопроект, який передбачає виділення 850 млрд $ на порятунок національної економіки. Йдеться про податкові пільги й дешеві кредити для бізнесу, оплату державою вимушених відпусток та лікарняних працівникам компаній тощо.

Маємо усвідомлювати, що ми не США, Франція чи інші країни Європи й Азії із їхнім запасом економічної міцності. Україна і до пандемії мала кризу податкових надходжень і дефіцит бюджету, половина економіки працювала у тіні.

Отже, наші антикризові міри мають бути дуже дієвими! Якщо ми маємо на меті порятунок нашої економіки та захист українців.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Підпишіться на наші повідомлення!