"Укравтодор" отримав право брати позики під держгарантії. Чому це погано

"Укравтодор" отримав право брати позики під держгарантії. Чому це погано

Верховна Рада дозволила "Укравтодору" брати гарантовані кредити, які майже напевно повертатимуть усі платники податків. Це ще більше ускладнить фінансування соціальних зобов'язань уряду.
Четвер, 19 березня 2020, 09:23
аналітик, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління, Київська школа економіки

Новий уряд став до роботи й одразу озвучив плани із збільшення видатків, передусім — на соціальні потреби.

Зробити це буде непросто, адже він зіткнеться із значними проблемами щодо наповнення держбюджету.

Це може створити спокусу для уряду фінансувати видатки не напряму через видаткову частину бюджету, а через обхідні інструменти.

Так, як це вже робить Верховна Рада.

У січні 2020 року за пропозицією групи народних депутатів від фракції "Слуга народу" парламент вніс зміни до закону про державний бюджет на 2020 рік та до Бюджетного кодексу, які дозволили надавати незабезпечені державні гарантії під позики Державного агентства автомобільних доріг.

Ключовий ризик такого підходу — розбалансування системи державних фінансів. Це стало однією з передумов стрімкої девальвації гривні та глибокої економічної кризи на початку 2014 року, ще до розгортання військової агресії з боку Росії.

"Укравтодор" отримав право брати позики під держгарантії. Чому це погано

Що таке державні гарантії

Це обіцянка кредиторам, що в разі несплати боргу позичальником, у даному випадку "Укравтодором", держава поверне його борги. Це не лише підвищує шанси окремих підприємств отримати позику, але й зменшує її вартість до рівнів, близьких до вартості суверенних боргів.

У держбюджеті на 2018 рік граничний обсяг державних гарантій становив 24 млрд грн, а було надано 9 млрд грн, у 2019 році — 27,2 млрд грн і 5,9 млрд грн відповідно. У держбюджеті-2020 обсяг державних гарантій становить 29 млрд грн.

Завдяки закону та постанові уряду агентство має можливість отримати дві третини обсягу держгарантій — 19,3 млрд грн. Мета позик — фінансування розвитку мережі та утримання доріг загального користування державного значення.

З урахуванням закладеного в держбюджеті фінансування для агентства (67,5 млрд грн) обсяг ресурсів у його розпорядженні може сягнути 86,8 млрд грн.

Loading...

У чому ризики незабезпечених гарантій

Верховна Рада звільнила "Укравтодор" від необхідності надавати забезпечення для виконання зобов'язань за державними гарантіями та вносити за них плату. Тобто "Укравтодор" не повинен доводити свою спроможність обслуговувати ці борги. Такі зміни внесені до закону про держбюджет та до Бюджетного кодексу.

Згідно з цими змінами, "Укравтодору" надається право здійснювати запозичення під державні гарантії, навіть якщо позика буде повертатися з державного чи місцевого бюджетів. Це передбачають зміни, внесені до Бюджетного кодексу.

Гарантування незабезпечених позик державних суб'єктів господарювання свого часу призвело до того, що вони брали кредити, не маючи можливості їх повертати. Такі позики виплачувало Міністерство фінансів. Це стало одним з факторів необхідності проводити реструктуризацію зовнішніх боргів України у 2015 році.

Зокрема, лише в лютому 2016 року Мінфін провів реструктуризацію гарантованих державою кредитів, наданих Державному агентству автомобільних доріг та ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. Янгеля". Міністерство було змушене зробити це через невиконання позичальниками своїх зобов'язань.

Ці кредити були погашені в обмін на надання "Сбербанку Росії" єврооблігацій на сукупну основну суму 284,1 млн дол з дохідністю 7,75% з погашенням у 2019 році та державних деривативів на сукупну умовну суму 91 млн дол.

Інакше кажучи, борги, які брав під державні гарантії "Укравтодор", стали однією з причин проведення реструктуризації державного боргу у 2015 році.

Тоді уряд "конвертував" в облігації зовнішньої державної позики та державні деривативи гарантовані державою борги ще кількох позичальників. Сума номіналів усіх боргів, які були реструктуровані, становила 22,6 млрд дол. З них державні єврооблігації — 16,2 млрд дол, гарантований державою борг — 6,4 млрд дол.

Можна навести й інші приклади "токсичних" позик, наданих під державні гарантії.

Кредит на 1,5 млрд дол, наданий ДПЗКУ Експортно-імпортним банком КНР, який став однією з причин скасування рішення про приватизацію ДПЗКУ у 2017 році.

Позики, залучені під державні гарантії держпідприємством "Фінансування інфраструктурних проектів" (Фінінпро) для підготовки до "Євро-2012". У 2015 році борг Фінінпро був конвертований в облігації Мінфіну та реструктурований.

Тепер усі ці борги обслуговуються коштом платників податків. Саме тому пізніше за ініціативи Міністерства фінансів до Бюджетного кодексу були внесені зміни, які посилювали відповідальність позичальників та захист держави під час стягнення заборгованості за державними гарантіями.

Відхід від цієї норми — тривожний сигнал про готовність нової влади порушувати "правила безпеки" поводження з публічними фінансами.

Верховній Раді та уряду слід бути обережними з такими кроками, бо вони створюють ризики не лише для стабільності державних фінансів та економіки загалом, а й для довіри до якості рішень фінансового блоку уряду та парламенту.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!