Оскарження держзакупівель: що допоможе і бізнесу, і державі

Оскарження держзакупівель: що допоможе і бізнесу, і державі

Третина учасників торгів не довіряє чинному механізму оскарження або не знає про нього. Що слід зробити, аби цей інструмент допоміг і бізнесу, і державі?
Вівторок, 23 січня 2018, 18:30
аналітик Центру вдосконалення закупівель Київської школи екноміки

Механізм оскарження дискримінаційних вимог чи рішень замовника при державних закупівлях — важливий інструмент учасників торгів для захисту їх прав.

У той же час для держави це спосіб контролю за виконавчою дисципліною замовників та покупців, спосіб запобігання корупції "руками" конкурентів.

Хороший механізм повинен бути одночасно швидким, простим, зручним та доступним для всіх учасників. Він мусить виявляти максимум порушень та реалізуватися в рамках наявних ресурсів держави на підтримку цієї функції.

Аналіз даних про оскарження торгів за 2016-2017 роки свідчить про низку слабких місць цього механізму в Україні. Механізм подачі скарги не дозволяє фільтрувати помилкові та неоплачені скарги, що призводить до безпідставного затягування торгів і неефективних витрат часу членами колегії АМКУ.

Зокрема, з квітня 2016 року по вересень 2017 року 2 024 скарги або майже 40% від усіх скарг були відхилені. При цьому кожна така скарга змушує членів колегії готувати рішення, робити низку завантажень до системи та скачувань з неї, друкувати і підписувати документи протягом близько чотирьох днів.

Вартість оскарження є обмежувальним фактором для поданні скарги на тендерах з невисокою очікуваною вартістю. Наприклад, навіть на тендері з очікуваною вартістю близько 250 тис грн з маржею 5% для переможця подання скарги невиправдане навіть при високій ймовірності задоволення скарги — 32%.

Через це даний механізм на малих торгах не виконує своїх функцій і провокує недовіру учасників, адже вартість програшу в оскарженні призводить до прямих втрат, які не будуть компенсовані. Тобто за такою логікою, для більш ніж 30% торгів на суму менше 250 тис грн учасникам було невигідно подавати скарги.

Механізм не стримує від подання помилкових скарг або скарг з метою призупинення торгів. Це створює можливість для маніпулювання механізмом оскарження. Наприклад, 396 скарг — 14% — було відкликано. 40% з них було подано на євроторгах. Їх розгляд тривав в середньому одинадцять днів.

Це гальмує роботу АМКУ і, ймовірно, низку тендерів. За цей час можуть змінитися ціна предмету закупівлі чи інші умови, що призведе до ще більших втрат. Учасники недостатньо обізнані з механізмом оскарження або не довіряють йому. Це призводить до того, що частина порушень залишається у "сліпій зоні".

Під час аналізу переговорної процедури для потреб оборони ми виявили численні випадки дискваліфікації учасників через помилки в оформленні банківської гарантії. Тимчасом лише її відсутність може бути підставою для дискваліфікації.

Однак до АМКУ звернулася тільки частина дискваліфікованих учасників. Із 164 опитаних учасників торгів третина не довіряє механізму або не знає про нього.

Механізм оскарження міг би краще виконувати свої функції за таких умов.

1. Системне обмеження подання неоплачених і помилкових скарг. Система не пропускатиме неоплачені скарги, а форма скарги буде стандартизована і подана в електронному форматі. Це зменшить кількість скарг на 40%.

2. Зміна схеми оплати скарги з фіксованої на диференційовану, зменшення вартості скарг для тендерів з невеликими сумами.

3. Введення механізмів, які обмежать подання помилкових скарг. Цього можна досягти через введення депозитної системи оплати, зобов'язання подавати вимогу перед поданням скарги та через заборону відкликати скарги, крім випадків, коли замовник усуває помилку до ухвалення рішення АМКУ.

4. Створення бази даних рішень АМКУ, яка дозволить перевіряти рішення за схожими випадками та посилить інформування про процедуру оскарження.

Співавтори тексту — Наталія Шаповал, Олекса Степанюк та Олексій Грибановський, Центр вдосконалення закупівель

Повний текст дослідження — за посиланням.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua