Заблокований ПДВ: сумлінним платникам легше не стало

Заблокований ПДВ: сумлінним платникам легше не стало

Минуло більше місяця, як автоматизована система блокує ризикові податкові накладні. ДФС торжествує, "схемники" працюють, бухгалтери божеволіють.
Вівторок, 29 серпня 2017, 17:07
народний депутат, фракція "Самопоміч"

Пройшло більше місяця, як автоматизована система блокує ризикові податкові накладні.

За перші півтора місяця роботи системи зупинено реєстрацію податкових накладних на 2,4 млрд грн.

За цей час спостерігали різне: бухгалтери в розпал літа божеволіли, намагаючись подати засобами електронного зв'язку тонни документів.

У липні підприємці збиралися з плакатами на Майдані, потім — під Кабміном. Такі акції проходили в Дніпрі. Миколаївські фермери протестували під обласною податковою з тракторами і шинами.

Можемо подивитися на перші результати роботи системи та проаналізувати їх.

Спершу важливо розібратися, для чого створювалася система блокування податкових накладних (ПН) і як вона працює.

Законодавець ставив перед собою дві мети.

По-перше, він хотів побороти "схемників-конвертаторів", які торгують фіктивним податковим кредитом з ПДВ і переводять безготівкові кошти в готівку, а також "скрутників", які продають імпортний товар за готівку без оформлення операцій, а потім оформляють документи на фіктивний продаж товару та відповідного податкового кредиту тим, кому потрібно ухилитися від сплати ПДВ.

По-друге, законодавець хотів захистити податковий кредит сумлінних платників і покласти край ері актів податкових перевірок про нікчемність правочинів через начебто фіктивного контрагента в ланцюгу постачання. Відколи запрацювала система електронного адміністрування ПДВ, постачальнику для реєстрації ПН потрібно грошовими коштами поповнити його спецрахунок з ПДВ в казначействі.

Отже, такий податковий кредит забезпечений сплатою живих обігових коштів в бюджет. Чому ж тоді не припинилися перевірки господарських операцій за ланцюгом постачання?

Ще на початку каденції цієї Верховної Ради у прихильників ліберальної податкової реформи виникла ідея записати в Податковий кодекс норму, згідно з якою ПН, у разі її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, є для покупця товарів та послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту, та не потребує додаткового підтвердження.

Тобто реєстрація ПН в системі — єдина і достатня підстава для визнання податкового кредиту. Такий податковий кредит не повинен бути предметом перевірок податковою на предмет визнання чи невизнання податкового кредиту. Ця норма добра для платників, однак порадіти від її ефекту підприємці не встигли.

Всі ПН реєструються в Єдиному реєстрі. Там здійснюється автоматизований моніторинг на предмет відповідності ПН критеріям ризику, які затверджує Мінфін.

Розуміючи, якої шкоди добросовісним платникам може завдати раптовий та непродуманий запуск цієї системи і зупинення реєстрації їх податкових накладних, на законодавчому рівні вирішили трохи пом'якшити удар, визначивши тестовий режим роботи системи з 1 квітня до 1 липня 2017 року.

Він був покликаний виявити помилки, перевірити, чи правильно Мінфін прописав критерії ризику, зрозуміти, якими шпаринами продовжують користуватися "схемники" та "скрутники", визначити прогалини в роботі програмного забезпечення та апаратного комплексу ДФС, зрозуміти, які людські ресурси потрібні податковій для якісного розгляду документів платників.

Однак в реальності тестового режиму зупинення реєстрації ПН не було, бо наказ Мінфіну про затвердження критеріїв ризику ПН датований 13 червня, а чинності набув 20 червня 2017 року, тобто перед початком повноцінного запуску системи.

Отже, протягом періоду, коли повинен був діяти тестовий режим, критеріїв ризику не було, тому реєстрація ПН не зупинялася. Платники не подавали у податкову електронними каналами повідомлення з документами для розблокування.

А вже у липні система стартувала в повному обсязі: з хаосом після червневої кібератаки вірусу Petya та відповідними штрафними санкціями, почавши "бити" в тому числі сумлінних підприємців: виробників, аграріїв, будівельників, перевізників — малий та середній бізнес. Чому з-під дії цієї системи випав великий бізнес?

Відповідь проста: Мінфін в одному з пунктів наказу визначив, що підприємство не ризикове, якщо у 2016 році воно сплатило понад 5 млн грн ЄСВ та інших податків.

Отже, ми отримали кілька днів тестового режиму замість відведених трьох місяців. У тисяч підприємств, які купують сировину з одним кодом УКТЗЕД, а продають готову продукцію з іншим кодом, заблокована торгівля. При цьому жоден посадовець не відповів за зрив тестового режиму, неякісну та запізнілу розробку критеріїв ризику, невчасне ухвалення підзаконного акту.

Якби тестовий режим діяв протягом трьох місяців, у виконавчої влади був би час зрозуміти, що система недосконала і б'є по сумлінних платниках, які з середини липня намагаються подати в ДФС через ненадійний канал кабінету платника технологічні картки та документи, що підтверджують законність їх операцій.

Цікаво проаналізувати, чи поборов автоматизований моніторинг та зупинення реєстрації ПН "схемників". З різних джерел надходить інформація, що махінації з ПДВ не припинилися. Цей чорний ринок і далі працює, можливо, в менших розмірах. Раніше він вимірювався мільярдами, а зараз податківці неофіційно кажуть, що мова йде про сотні мільйонів гривень.

Підприємці, які економічно не витягують сплату повного податкового навантаження, на правах анонімності стверджують, що вартість злочинних послуг з продажу фіктивного ПДВ та розготівкування сягає 13%. Це все одно вигідніше, ніж сплатити ПДВ та інші податки.

При цьому ще й відсутні "гарантії" для "клієнтів-вигодонабувачів". Якщо цього "не бачить" позбавлена законних повноважень податкова міліція, то приходять інші правоохоронці: економічні підрозділи СБУ та поліції, яким це тільки на руку.

Крім того, з'ясувалося, що "схемники" з 1 січня і до введення системи встигли підготуватися. Через рішення "справедливих" судів вони сформували собі "обсяг поставки", і тепер їх ПН формально не підпадають під критерії ризику, визначені наказом Мінфіну, тому їх реєстрація не зупиняється.

Ще одним способом обдурити систему зупинення реєстрації ПН донедавна була їх реєстрація за операціями, звільненими від оподаткування. ДФС побачила це і порадила Мінфіну внести зміни в наказ щодо критеріїв ризику.

Однак злочинці будуть вигадувати нові способи обдурювання системи, математичним шляхом визначаючи, який товар не належить до ризикових, надуваючи собі відповідність критерію щодо наявності необхідного обсягу постачання, змінюючи юридичних осіб та види діяльності, якими вони займаються.

Натомість сумлінні платники не можуть собі дозволити обходити систему та складати неправдиві документи, тому постійно потраплятимуть під удар.

У ДФС кажуть, що платник може зменшити його силу, подавши їм технологічну картку з описом діяльності підприємства, кодами товарів, якими воно торгує, та за якими операціями збирається реєструвати податкові накладні.

Ця картка наче пояснює податковій, що ви за платник, чим займаєтеся, яким товаром торгуєте. Отже, якщо картка врахована, то автоматизований моніторинг не сприйматиме ваші операції як ризикові.

Протягом літа як народний депутат отримувала та аналізувала багато скарг та нарікань від підприємств щодо зупинення реєстрації ПН. Узагальнюючи, побачила кілька причин, через які комісія відмовляє платнику в поновленні реєстрації.

1. Неподання підприємством чи неврахування податковою технологічної картки з описом діяльності підприємства та кодами УКТЗЕД товарів, якими воно торгує.

Однак відомі приклади, коли платник подав технологічну картку, вона була врахована ДФС, а наступного дня реєстрація ПН за операціями з товарами, вказаними в картці, все одно була зупинена.

2. Подання документів не електронним зв'язком, а надсилання скан-копій на електронну пошту ДФС або подання копій документів через канцелярію ДФС.

3. Подання неповного (в розумінні ДФС) пакета документів за "заблокованою" накладною.

Ця підстава викликає особливе обурення, адже в Податковому кодексі зазначено, що перелік документів, який затверджує Мінфін, мусить бути вичерпним, а в самому наказі є поле для маневру з формулюваннями на зразок "у тому числі" та "зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами".

За логікою Мінфіну кожен платник перед тим, як щось купити чи продати, повинен вести листування з контрагентом, а якщо він його не вів і не подав в ДФС, то автоматично є потенційним злочинцем, а виписана ним ПН — незаконна.

Саме ця причина стає найпоширенішою підставою для відмови в поновленні реєстрації сумлінним платникам.

4. Зовсім таємничі підстави, коли реєстрація накладних зупинялася і не поновлювалася комісією з невідомих причин.

Таким чином, перші наслідки роботи системи зупинення реєстрації ПН показали, що система не завжди працює коректно, критерії ризику недосконалі, неналежно працює апаратно-програмний комплекс ДФС, тому робота деяких підприємств заблокована, бухгалтері та керівники значну частину робочого часу витрачають на реєстрацію ПН та подальшу боротьбу за її успішне завершення.

Найгірше, що платники не можуть отримати інформацію про стан розгляду їх повідомлень та документів, не кажучи про притомні пояснення податківців, які претензії до поданих документів.

Згідно з Податковим кодексом електронний кабінет дає можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків шляхом перегляду в режимі реального часу інформації про податкові накладні, реєстрація яких зупинена.

Звісно, платник отримує спеціальне повідомлення, що реєстрація зупинена, однак подальший рух його справи та стан розгляду поданих документів нікому, крім ДФС, не відомий. Отже, закон в цій частині не працює так, як мав би працювати: в інтересах сумлінного платника для захисту його податкового кредиту від зайвих податкових перевірок та нескінченних актів про нікчемність правочинів.

Фактично стадію податкової перевірки з наданням документів та пояснень, їх вивченням, складанням акту перевірки, поданням заперечень до нього перенесено на стадію реєстрації податкової накладної.

Однак при цьому платника позбавлено можливості нормально, а не через шпарину електронного кабінету платника, подати заперечення та документи, а також позбавлено права на належне отримання інформації.

Невідомо ще, як фіскали будуть виконувати норму Податкового кодексу про те, що в разі реєстрації ПН цей податковий кредит повинен визнаватися, а не "відпрацьовуватися" і перевірятися. Є інформація, що такі листи з переліками підприємств на "відпрацювання" знову виношуються в нетрях Львівської площі.

Тому сказати, що сумлінним платникам стало легше жити, зменшилося число перевірок чи претензій до їх податкового кредиту з боку ДФС, поки що не можна. За це знову ніхто не відповість. Не досягнуто й іншої запланованої мети: "схемники" продовжують свою діяльність, хоча і в менших обсягах.

Варто відзначити ще один цікавий факт. Якщо ДФС бачить, що податкову накладну подало на реєстрацію фіктивне підприємство, але формально ПН не підпадає під критерії ризику, визначені наказом Мінфіну, зупинити реєстрацію такої накладної в ручному режимі неможливо через відсутність законних підстав.

Реєстрацію податкової накладної зупиняє комп'ютер (автоматизована система), а розблоковує — людина (спеціальна комісія в центральній ДФС).

Щодо економічного ефекту від запуску системи, зокрема, чи зросли надходження ПДВ в бюджет, висновки робити надто рано. Написала відповідний депутатський запит до Мінфіну та ДФС, адже якщо система поборола "схемників", то мусять бути мільярдні додаткові надходження до бюджету вже за липень і серпень.

Так, за липень зупинено реєстрацію 105 573 ПН на 1,26 млрд грн, а за перші 15 днів серпня — 71 519 ПН на 1,16 млрд грн. Обов'язково потрібно проаналізувати їх структуру, чи не в сумлінних платників податків було вилучено суми ПДВ?

Очевидним висновком є те, що зараз потрібно зосередитися на доопрацюванні критеріїв зупинення, якісній та швидкій (у межах п'яти днів) роботі комісії ДФС.

Потрібно зробити її роботу більш прозорою, припинити знущання над сумлінними платниками податків, своєчасно та оперативно надаючи їм інформацію про стан розгляду їх повідомлень та доданих документів за накладними, реєстрацію яких зупинено. Принаймні на цей сервіс від податкової платники ПДВ мають право.

Також потрібно переглянути перелік документів, які подаються в податкову для підтвердження законності операцій, та зробити його вичерпним, без "листування з контрагентами" та інших речей, наявність яких не передбачена жодним законом.

Тимчасом будемо аналізувати додаткові надходження ПДВ в держбюджет і зробимо остаточні висновки, чи спрацювала система проти "схемників".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua