Чи потрібен Україні фінансовий омбудсмен?

Чи потрібен Україні фінансовий омбудсмен?

Багатьох проблем, які стосуються погашення кредитів, повернення депозитів, шалених відсотків або заниженої оцінки застави, вдалося би уникнути і без спорів в судах. Як саме?
Понеділок, 15 травня 2017, 12:00
народний депутат, екс-голова комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності, фракція РП

Дві поспіль фінансові кризи — 2008-го і 2014-го років — не лише суттєво послабили економіку України і банківський сектор на багато років наперед, а й завдали значного удару по добробуту населення.

Проблеми із поверненням депозитів, погашенням кредитів, майже сотня "загиблих" банків, розорені страхові компанії, кілька шахрайських кредитних спілок, ломбарди з шаленими відсотками та заниженою оцінкою заставного майна — бодай один з таких фінансових викликів торкнувся чи не кожного в Україні.

Утім, багатьох проблем вдалось би уникнути за наявності дієвого механізму врегулювання фінансових спорів у досудовому порядку.

Якщо спрощено розглядати відносини споживачів фінансових послуг з тими, хто їх надає, то у двосторонньої схеми нема жодного реального арбітра, крім суду.

Реклама:

Попри вузьку специфіку фінансових взаємовідносин, справи щодо неповернення вкладів чи невиплаченої страховки потрапляють в одну умовну чергу з розподілом майна при розлученні, крадіжками і дорожніми аваріями.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, розгляд справи триває не менше року. За рік суди розглядають близько 70 тис скарг, тож ні про регулярну систематизацію практики, ні про ретельність підходу до кожної справи не йдеться.

Більше того, за оцінками фахівців, чи не у 90% випадків до суду можна було взагалі не йти, врегулювавши спір "на березі". При цьому втрат зазнають не лише споживачі послуг, а й банки, страхові та інші фінансові компанії.

Дослідження програми USAID свідчать, що до 30% споживачів, стикнувшись із спором, відмовляються від подальшого користування фінансовими послугами.

Яскравий приклад: після падіння майже половини банків і втрати громадянами своїх коштів або після потрапляння до фінансової кабали валютних кредитів внаслідок шаленого знецінення гривні люди надовго відмовляються від банківських послуг. Це надзвичайно шкодить перспективам економіки України.

Новим арбітром, який зможе розглядати досудові скарги у фінансовій сфері, мусить стати фінансовий омбудсмен. Він повинен захищати інтереси споживачів фінансових послуг. Необхідність такої посади експерти обговорюють давно, проте у 2017 році ми підійшли до вирішення питання найближче.

У проекті закону 2456-д про захист прав споживачів фінансових послуг ми прописали вимоги до їх надання, повноваження та обов'язки із захисту споживачів існуючих регуляторів — Нацкомфінпослуг та НБУ.

Наразі в рамках проекту USAID "Трансформація фінансового сектора" жваво обговорюється концепція додаткового інституту — фінансового омбудсмена, який працює у більшості європейських країн.

Наведу кілька аргументів на підтримку цієї важливої ідеї і розповім про ризики, на які найближчим часом може наразитися її реалізація.

Що таке інститут фінансового омбудсмена — ФО?

На відміну від третейського суду чи громадських асоціацій це буде офіційний орган, який захищатиме права громадян. Фінансувати його повинні учасники ринку. Тим самим вони визнаватимуть легітимність його рішень і зроблять безкоштовними чи за символічну плату звернення до нього громадян.

Це розвантажить суди і прискорить розгляд справ. Міжнародний досвід, а фінансові омбудсмени чи їх аналоги працюють у багатьох країнах Європи, свідчить: завдяки "виділеному каналу", орієнтованому лише на фінансовий сектор, скарги розглядаються чи не вполовину швидше, ніж у судах.

Не в останню чергу це відбувається завдяки глибокій компетентності і професійному апарату. Міжнародний досвід показує, що оскаржуються не більше 10% рішень ФО. Також, з огляду на повну незалежність від державних органів, ФО повинен гарантувати об'єктивність і справедливість розгляду справ.

Як і бізнес-омбудсмен, фінансовий омбудсмен буде розглядати спори лише на досудовому рівні. Тематика — банківський і страховий сектори, недержавні пенсійні фонди, фінансові компанії, кредитні спілки, ломбарди, спори з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. За прогнозами експертів, якісна реалізація ідеї дасть змогу вдвічі зменшити терміни розгляду скарг громадян.

Які виклики стоять перед ФО?

По-перше, учасники ринку можуть відмовитися фінансувати офіс на майже 50 працівників, який захищає права споживачів. Однак світовий досвід свідчить: можливість вирішити спори без судової тяганини зменшує витрати установ.

По-друге, потрібна максимальна прозорість відбору кандидата на посаду ФО і його заступників. Попри ідеалістичність концепції, виконавцями будуть живі люди. Вони повинні бути стійкими до спокус, які виникатимуть з боку фінансових установ.

Порядок відбору слід ретельно прописати, залучивши професійну громадськість, представників парламенту, уряду та державних регуляторів.

По-третє, рівень оскарження рішень може бути суттєво вищим, ніж в Європі, адже привид суцільної "зради" все ще ходить Україною. Доведеться серйозно попрацювати, щоб люди дізналися про можливість поскаржитися на дії фінансових установ, отримати консультацію або навіть рішення на власну підтримку.

У деяких країнах Європи фінансові омбудсмени ще й надають юридичну підтримку споживачам у судах в разі неможливості вирішити спір у досудовому порядку. Звідси ще одне завдання: масштабна інформаційна кампанія з метою пояснити роль і місце фінансового омбудсмена в житті споживача фінансової послуги.

Закликаю експертів, парламентарів, учасників ринку до участі в доопрацюванні концепції запровадження ФО, обговорення якої відбувається на майданчику USAID. Комітет готовий надати всіляку підтримку такій роботі, разом напрацювати проект закону і сприяти якомога швидшому його проходженню через сесійну залу.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: