Чому платіжка українця дискредитує "європейську ідею"

Чому платіжка українця дискредитує "європейську ідею"

Зібрали 10 мільярдів, щоб мати незалежність у вугіллі від зони АТО, але не отримали? Нічого, ще зберемо. Підняли втричі тариф на електрику, але перехресне субсидування так і лишилося? Нічого, ще раз підвищимо.
Четвер, 6 квітня 2017, 19:00
голова комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, представник президента в уряді

Давайте подивимося на абонентську плату за користування газовими мережами з іншої сторони.

Є споживач, він є ресурсом для різних компаній, які працюють в ЖКГ, енергетиці. Доходи, бюджет споживача — це "пиріжок", який розподіляється на різні платежі.

Кожен з них може бути з якоїсь точки зору правильний і обґрунтований (обґрунтувати можна все). Що ж виходить у підсумку, якщо скласти всі платежі (цифри неточні і приблизні)?

1. Абонплата за газ: +50 грн до рахунку.

Реклама:

2. Введення єдиної ціни на газ. Для рахунку це +200 грн…+400 грн.

3. Вода. Введення абонплати за воду (як для облгазу), або RAB-тарифу* для водоканалу (як для обленерго), призведе до подвоєння рахунку. +50 грн…+100 грн до рахунку.

4. Введення абонплати за тепломережу або RAB-тарифу для теплокомуненерго. +100 грн..+200 грн до рахунку.

5. Новий ринок електроенергії. Ціна для побутового споживача виросте мінімум вдвічі (до 2,5 грн за 1 кВт). Це +100 грн...+300 грн до рахунку.

6. "Зелена" енергетика — хороша, сучасна, екологічна, але поки що трохи дорога. Додає +10 грн…+20 грн до рахунку щорічно у разі незначної девальвації (зелені тарифи обчислюються у євро).

7. Сміття. Зараз тариф у платіжках мешканців Києва не покриває навіть вивезення (ідуть доплати перевізникам з міського бюджету). А має покривати вивезення, переробку, утилізацію, захоронення. Це мінімум +50 грн до рахунку.

Сумарно +600 грн...+1000 грн на місяць. Індексація на інфляцію діючих тарифів —знову підвищення.

Отже, в Україні зараз зробити це неможливо. Тому відбувається проста і банальна річ —  встигнути пролобіювати "європейські" тарифи, а після того — хоч потоп.

Хто вже сів на тарифну "голку", то зіскочити з неї важко. Адже одне рішення чиновника зібрати з усіх "скромні" 10 гривень дає сотні мільйонів гривень на верхівці піраміди.

Це можна стримувати і збалансовувати, якщо регулятор думає про споживача і акцентує увагу на максимально ефективному використання тарифних грошей. Але, як ми розуміємо, це не про нас.

Зібрали 10 млрд грн, щоб мати незалежність у вугіллі від зони АТО, але незалежності не отримали? Нічого, ще зберемо. Підняли втричі тариф на електроенергію для населення, щоб ліквідувати перехресне субсидування, але воно так і лишилося? Нічого, ще раз підвищимо.

Головне — щоб це все не відбило в українців бажання іти в Європу, тому що незабаром вона буде у більшості українців асоціюватися суто із зростанням тарифів. А ризик такий є. Дискредитація ідеї відбувається.

Часті, незбалансовані, необдумані, а іноді і відверто корупційні підвищення тарифів майже завжди представляються, як "європейська" практика. А от у інших аспектах життя нам до Європи так само далеко. У використанні тарифних грошей маємо постійні масштабні корупційні скандали.

Тож чи буде популярною така "європейська" ідея? Чи не наростає ризик розвороту, коли все більше підтримки серед широких верст матимуть якраз неєвропейські, і більш прості і матеріальні, а іноді і відверто популістичні ідеї?

Державою управляють політики, а їх обирають не вузькі групи ліберальних економістів, а вся країна. Для більшості таких людей 50-100 грн щомісяця — це матеріальні гроші. І самі такі люди, а не студенти і навіть не середній клас, "роблять" вибори. І це варто пам'ятати.

І ще цікаве питання щодо послідовності дій. Як думаєте, яка країна буде більш успішною європейською через 10 років — Румунія, де ціни на газ ще не лібералізували, але вже пересаджали десятки ТОП-корупціонерів, чи Україна — де все навпаки?

*Стимулююче регулювання або RAB-регулювання – це система тарифоутворення на основі довгострокового регулювання тарифів, спрямованого на залучення інвестицій для будівництва та модернізації інфраструктури електричних мереж та стимулювання ефективності витрат електророзподільних компаній.

Оригінал публікації — на сторінці автора в Facebook

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: