Гіркі жнива аграріїв

Гіркі жнива аграріїв

На календарі середина березня, а жоден виробник ще не отримав повернення сплаченого ПДВ, обіцяного урядом на заміну спецрежиму. Бракує двох документів.
Вівторок, 14 березня 2017, 10:00
підприємець, адвокат, народний депутат восьмого скликання

На календарі середина березня, а жоден сільськогосподарський виробник ще не отримав повернення сплаченого ПДВ, обіцяного урядом на заміну спецрежиму.

Аграрії терпляче мовчать і чекають, коли уряд нарешті ухвалить всі необхідні для отримання дотацій підзаконні акти, а час спливає.

За січень 2017 року грошей вони точно не отримають, за лютий — невідомо.

Нагадаю історію. Протягом 1998-2016 років законодавчо був встановлений "спецрежим ПДВ" для аграріїв, коли цей податок сплачувався на окремий рахунок і звідти міг витрачатися виробниками на конкретні цілі.

Реклама:

Потім МВФ з багатьох причин почав наступ на таку форму державної підтримки села, посилаючись, зокрема, на те, що спецрежим використовується у схемах ухилення від сплати податків та різних податкових зловживаннях.

У грудні 2015 року змінами до Податкового кодексу, внесеними в парламент урядом Арсенія Яценюка, спецрежим було скасовано.

Водночас 2016 рік став своєрідним перехідним періодом з відповідним відсотковим розподілом спецрежиму: державі сплачували 85% ПДВ за операціями з рослинництва, 20% ПДВ — з тваринництва, 50% ПДВ — за всіма іншими сільськогосподарськими операціями, які підпадають під спецрежим.

Решту ПДВ аграрії залишали собі. У грудні 2016 року спільно з урядом вдалося дійти згоди, що певні галузі сільського господарства повинні мати підтримку з боку держави. У першу чергу — тваринництво, птахівництво та молочарство.

МВФ все ще стояв на сторожі, тому основною різницею між спецрежимом та новою формою підтримки стало те, що аграрії працюють на загальних підставах, сплачують ПДВ в бюджет, однак до декларації з ПДВ подають додаток з переліком реалізованої продукції, на яку розповсюджується державна підтримка.

Частина цього ПДВ у рамках виділених коштів повертається їм в наступному місяці. Вирішили застосувати такий принцип: визначили галузі, які потребують підтримки, вони сплачують ПДВ на загальних підставах, але в додатку до декларації вказують, скільки ПДВ сплачено при реалізації продукції, на яку є державна підтримка. Пропорційну частку ПДВ їм повертає казначейство.

У держбюджеті на 2017 рік на таку підтримку закладено 4 млрд грн. Однак для реалізації закону повинен бути розроблений порядок розподілу дотації у вигляді постанови Кабміну. Вона була схвалена урядом лише в лютому 2017 року (набула чинності 22 лютого 2017 року) і містить те, чого в законі не передбачено.

Зокрема, у вказаній постанові дотацію пропонується надавати пропорційно до загального сплаченого аграрним підприємством ПДВ, а не пропорційно до ПДВ, сплаченого за пільговими видами діяльності.

Це означає, що у першому півріччі 2017 року аграрії можуть не отримати належні їм дотації. Експерти говорять, що таке довільне тлумачення урядом норм закону призводить до того, що сільгоспвиробники, які здійснюють дотаційні види діяльності спільно з виробництвом рослинницької продукції, а таких більшість, будуть позбавлені можливості отримати дотацію взимку і навесні 2017 року.

Однією з ключових особливостей вирощування рослинницької продукції є її сезонний характер, що полягає у часовому розриві між вкладенням ресурсів та отриманням доходів від реалізації рослинницької продукції.

У першому півріччі обсяг постачання продукції рослинництва вкрай низький, але в той же час потрібно купувати насіння, пальне, добрива, обслуговувати техніку. Внаслідок цього у виробників виникне податковий кредит, проте не виникатиме податкових зобов'язань через відсутність постачання продукції рослинництва.

Як вже було зазначено, переважна більшість виробників здійснює діяльність одночасно у галузі тваринництва і в галузі рослинництва. Тобто зобов'язання, отримані від продажу тваринницької продукції у першому півріччі, будуть зменшуватися на весь отриманий "рослинницький" податковий кредит, в тому числі при закупівлі насіння, пального, засобів захисту рослин.

Таким чином, аграрний виробник буде позбавлений права на отримання бюджетної дотації, оскільки об'єм зобов'язань від тваринництва буде меншим за сукупний податковий кредит, отриманий під час виробництва всіх видів продукції.

ДФС з казначейством за результатами першого півріччя 2017 року матимуть право сказати аграріям: "У вас база нульова, тому ми вам нічого не винні".

Отже, у першому півріччі уряд на аграріях економить. Якою ж буде картина восени? Буде великий загальний сплачений ПДВ від реалізації продукції рослинництва, до якого буде застосовано частку тваринництва.

Буде велика база до виплати, але сума дотації на місяць лімітована близько 330 млн грн — передбачені в бюджеті 4 млрд грн діляться на 12 рівномірних частин. Де-факто постанова дає можливість повертати аграрний ПДВ у другому півріччі в розмірі, не більшому, ніж вказаний ліміт на місяць.

Тобто може бути ситуація, коли ПДВ, сплачений за пільговими видами діяльності, у фермера становить 1 тис грн. Фермер очікує, що саме ця сума йому повернеться у вигляді дотації, але з урахуванням відповідного коефіцієнта та вказаного ліміту фермер отримає лише 200-300 грн.

Наразі ж неможливо отримати навіть їх! Декларація з ПДВ за лютий подається до 20 березня, а Мінфін та ДФС досі не ухвалили два підзаконних документи.

1. Порядок ведення та форма реєстру отримувачів бюджетної дотації сільськогосподарського виробника (на стадії проекту).

2. Порядок обміну інформацією між ДФС та казначейством.

За умови їх відсутності аграрії, які до 20 березня 2017 року подадуть декларацію і спецдодаток до неї за лютий 2017 року, ризикують не отримати дотацію за лютий, бо ДФС не має форми реєстру, куди виробник мусить бути включений, і порядку, як передати інформацію в казначейство, щоб те здійснило виплату.

Щоб аграрії могли отримати ПДВ у формі дотацій хоча би за лютий, Мінфін, ДФС та всі причетні урядові структури повинні терміново схвалити ці два документи, а також ініціювати внесення змін в порядок розподілу дотації, щоб не економити на виробниках у штучний спосіб з викривленням волі законодавця.

Щоб не вийшла звичайна для України ситуація: хотіли, як краще, а сталося, як завжди. Нагадаю: аграрна галузь забезпечує третину валютної виручки і 12% ВВП.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: