"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Історичний вибір. Чи може Україна стати експортером газу

Історичний вибір. Чи може Україна стати експортером газу

Вибір дуже простий: дати собі шанс досягти енергетичної незалежності до 2020 року і залучити необхідні інвестиції або й надалі платити 2 млрд дол на рік за імпорт і спостерігати занепад вітчизняного виробництва газу.
Вівторок, 20 грудня 2016, 10:30
генеральний директор JKX Oil & Gas plc.

Цього тижня Верховна Рада планує розглянути законопроект, який я вважаю історично важливим. Законопроект №5132 передбачає зниження податку на видобуток газу в Україні з 29% до 12% для нових свердловин.

Ця ініціатива нічого не коштуватиме бюджету України, водночас зробить газовий сектор привабливим об'єктом для інвестицій.

Вибір для України дуже простий: дати собі шанс досягти енергетичної незалежності до 2020 року і залучити конче необхідні іноземні інвестиції або й надалі платити 2 млрд дол на рік за імпорт і спостерігати занепад вітчизняного виробництва газу.

Статус-кво не сприяє залученню іноземного капіталу і технологій, яких Україна так гостро потребує.

Реклама:

Як і впродовж останніх 25 років, нині видобуток газу в Україні не демонструє зростання. Навпаки — обсяг видобутку державними компаніями лише скорочується. Приватний сектор згортає інвестиції через зменшення ціни на газ, тоді як рівень податкового навантаження залишається одним з найвищих у Європі.

Натомість парламент розглядає можливість надання податкових пільг для експлуатації наявних нафтових свердловин замість стимулювання нових інвестицій у видобуток газу.

Для досягнення газової незалежності Україна потребує збільшення видобутку газу з нинішніх 20 млрд куб м до 28 млрд куб м на рік.  Для цього необхідно більш ніж подвоїти річні інвестиції в галузь, тобто залучити понад 6 млрд дол протягом чотирьох років.

Значну частку цієї суми повинні надати іноземні інвестори.

Проте інвестори не прийдуть, поки податкова база для газового сектора залишатиметься абсолютно неконкурентоспроможною. Україна програє більш привабливим податковим режимам інших європейських країн, які конкурують з Україною за прямі іноземні інвестиції.  

Наприклад, в Угорщині та Словаччині податкові ставки для традиційних вуглеводнів становлять відповідно 12% і 5%, а в Польщі податок — менше 1%. Очевидно, що іноземні інвестори навряд чи спрямують свій капітал в Україну.

Хоча Україна володіє потужним газовим потенціалом, достатнім для задоволення внутрішніх потреб і навіть започаткування експорту до Європи вже в найближчому майбутньому, освоєння наступного покоління газових родовищ України буде технічно складним. Видобуток вимагатиме значних інвестицій і сучасних технологій, які сьогодні недоступні для українських виробників.

Руденківське родовище в Полтавській області, найбільше в портфелі компанії JKX, може слугувати у цьому гарним прикладом. Родовище має технічні запаси близько 17 млрд куб м і здатне продукувати 1 млрд куб м газу на рік вже до 2020 року, що було б значним внеском на шляху України до енергетичної незалежності.

Проте повна розробка родовища потребуватиме буріння 135 свердловин та інвестицій у розмірі 660 млн дол протягом наступних п'яти-семи років.

При чинному податковому режимі повна розробка Руденківського родовища для JKX комерційно недоцільна.  

Ми готові залучити капітал і технології, які розпочнуть газовий ренесанс в Україні за прикладом останнього десятиріччя у Північній Америці. Ми готові стати історією успіху для наслідування іншими іноземними інвесторами.

Проте це стане можливим тільки у разі, якщо Україна голосно заявить світові, що вона готова до конкуренції за іноземний капітал, і продемонструє, що з "бізнесом по-старому" назавжди покінчено.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: