Німецький автобан у цифрах

Німецький автобан у цифрах

Ви повірили? Повірили, що через три роки українці їздитимуть якісними дорогами?
Вівторок, 17 травня 2016, 11:00
Олена Перепадя, журналіст

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман нещодавно заявив, що Кабмін збирається виділити 18-19 млрд грн для проведення ремонту й будівництва автомобільних доріг в Україні.

Днями голова українського уряду озвучив більш конкретні "дорожні плани".

Буде створений окремий Дорожній фонд у складі держбюджету, у якому акумулюватимуться ресурси, а державні дороги місцевого значення уряд передасть під управління облдержадміністрацій.

"Ви побачите, що за 2-3 роки ситуація із дорожнім господарством буде зовсім інша і якісно краща",– запевнив Гройсман.

Ви повірили? Повірили, що через три роки українці їздитимуть якісними дорогами? Тим більше, що сьогодні міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що з 170 тисяч кілометрів українських доріг "90 % знаходяться у безнадійному стані".

Що означає в розумінні Гройсмана "якісно краща дорога"?    Оскільки український прем'єр не сказав, на що можна і треба орієнтуватись при визначенні "якісно кращої дороги", пропоную взяти за основу визнаний у світі орієнтир – німецькі автобани.

Протяжність німецьких автобанів –12,9 тис кілометрів.

За даними Мінтранспорту Німеччини, з часу воз'єднання вона збільшилась на 2371 км.

Поряд з автобанами використовується, зокрема, мережа автошляхів федерального значення (майже 40 тис км) та доріг у віданні федеральних земель (86,2 тис км) і муніципалітетів (майже 92 тис км).

До речі, окремо в статистиці виділяють і доріжки для велосипедистів – їх у Німеччині набудували на 60 тис кілометрів.

Німецькі автобани суттєво відрізняються від усіх інших автошляхів. Перш за все якістю та швидкістю.

Швидкістю у тому сенсі, що Німеччина є однією з небагатьох країн світу, де на окремих ділянках автобанів відсутнє генеральне обмеження швидкості (рекомендована –130 км/год).

Для забезпечення безпеки руху зустрічні смуги розділені між собою металевими або бетонними загорожами, або взагалі відділені одна від одної. Зазвичай, для руху в один бік передбачені дві-три смуги.

Перетинів на одному рівні на таких дорогах немає. Автобани зазвичай прокладаються поза населеними пунктами. Якщо ж автобан пролягає через місто, то це переважно естакади чи тунелі.

Усі німецькі автобани пронумеровані за особливою системою. Позначені непарними цифрами автобани зв'язують населені пункти північних та південних регіонів, а парні – східних та західних. Найдовшими є автобани A1-A10. Найкоротші автобани мають тризначну нумерацію –як от А100.

Уздовж автобанів працюють сотні заправок та ресторанів, облаштовані та обслуговуються безоплатні парковки та туалети. Є навіть придорожні церкви.

Основні інвестиції у будівництво доріг в Німеччині робились у 1970 роки.

Тоді мета будівництва атобанів була така, щоб кожен мешканець Німеччини мав можливість протягом 20 хвилин дістатись автобана.

За останні 45 років кошти переважно використовуються на розширення і ремонт старих автобанів, а також будівництво нових.

За даними мінтранспорту ФРН, у 2001-2012 роках на ці цілі було витрачено близько 32 мільярдів євро.

При цьому будівництво кілометра автобану коштує від 6 до 20 млн євро. Вартість робіт на цьому одному кілометрі залежить від місцевості, необхідності зведення тунелів, мостів та розв'язок. У кошторис також закладаються кошти, пов'язані з охороною довкілля.

Найдорожчими вважаються ділянки автобанів, де також необхідно приділяти увагу захисним спорудам від шуму.

Так, на будівництво ділянки протяжністю 3,2 кілометра (продовження автобану А100 у Берліні) було витрачено 470 млн євро. Тобто середня вартість робіт може сягати і 100 млн євро за кілометр.

 За матеріалами міністерства транспорту Німеччини та www.dw.com/uk

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua