Як smart farming вплине на світову продовольчу мапу

Як smart farming вплине на світову продовольчу мапу

Київ може вирішити продовольчу проблему багатьох держав. Натомість вони гарантуватимуть нашу безпеку, бо дестабілізація в Україні загрожуватиме їх продовольчій стабільності.
Вівторок, 22 березня 2016, 09:00
Олег Проценко, проектний менеджер аграрної реформи Національної ради реформ

На хвильку уявіть, що аграрний сектор зможе забезпечити не тільки продовольчу безпеку України, але й стане своєрідним гарантом безпеки від зовнішньої агресії.

Не бачите зв'язку? А він, між іншим, є.

Щоб цього досягнути, потрібно обрати перспективні регіони для експорту та активно впроваджувати в агросферу "розумні технології".

Всесвітні організації б'ють на сполох: у 2015 році 805 млн людей голодували. Десятки африканських і близькосхідних країн живуть за межею бідності.

Якщо США та ЄС повністю забезпечують себе продовольством, то для країн Близького Сходу, Африки і Китаю питання продовольчої безпеки стоїть гостро.

Зараз на планеті живе понад 7 млрд людей, а у 2050 році ця цифра перевищить 9 млрд, прогнозує ООН, і всім цим людям потрібне продовольство.

"Експортний вектор" важливо повертати в бік країн, у яких зростає населення, як в Індії, країн, які динамічно розвивається, і їх матеріальний добробут дозволяє більше споживати, як у Китаї, і країн, геокліматичне розташування яких не дозволяє вести активне сільське господарство, як у Саудівській Аравії.

Саме Україна може вирішити продовольчу проблему багатьох держав світу. Так ці країни стануть повноцінними гарантами нашої безпеки, оскільки будь-яка військова дестабілізація в Україні загрожуватиме світовій продовольчій безпеці.

У 2015 році прибуток від торгівлі з африканським континентом становив 1,9 млрд дол. Зокрема, експорт продовольства зріс до Південного Судану, Мозамбіку, Алжиру, Гани та Кот-Д'Івуару. Головне, що є куди розширюватися.

Однак хто буде працювати у вітчизняному сільському господарстві? За останні 65 років рівень урбанізації у світі зріс з 20% до 80%, а рівень повернення населення у сільські місцевості знизився з 85% до 23%.

Динаміка руху населення свідчить, що все менше людей залишається працювати в селах, скорочується кількість малих фермерів та одноосібників, які є головною "бойової одиницею" аграрного сектора будь-якої країни.

Ця проблема стосується і України. Для того, щоб люди повернулися в села або принаймні залишалися там працювати, необхідно забезпечити їх житлом, дати можливість достойно заробляти та отримувати доступні кредити на розвиток господарства. Це звичайна практика в багатьох країнах світу.

Для виходу на міжнародні ринки вітчизняний АПК має природні переваги, а його потенціал далеко не вичерпаний. АПК можна розвивати шляхом інтенсифікації виробництва. Наприклад, ми виробляємо близько 60 млн тонн зерна на рік, а можемо виробляти до 100 млн тонн. Також слід розвивати IT-технології.

Звичайно, на це потрібні гроші. Світовий банк заявляє, що фінансування сектора найближчим часом збільшуватися не буде, а фінансові вливання залишаться на рівні 2015 року - 200-300 млн дол. Що ж у такому випадку робити фермеру?

Управлінці кажуть: якщо ти не можеш розумно розпоряджатися ресурсом, то тобі не вистачить жодного ресурсу. Питання розвитку малого і середнього фермерства лежить в площині ефективності господарювання шляхом впровадження нових технологій та раціонального й економного використання ресурсів.

Середня ефективність сільського господарства в ЄС на порядок вища, ніж в Україні. Так, нідерландський фермер збирає зерна в середньому 85 ц/га, український - 35 ц/га. Європейці давно зрозуміли, що ефективність сільського господарства потрібно підвищувати шляхом впровадження новітніх технологій.

Вітер змін із Заходу дмухнув у бік України, і все більше невеликих фермерських господарства впроваджують новітні технологій для розвитку свого бізнесу.

Чимало фермерів переходить до системи smart farming, коли усі процеси контролюють комп'ютери. Завдяки спеціальному програмному забезпеченню можна раціонально використовувати пальне, контролювати рівень внесення пестицидів, а за допомогою дронів - перевіряти стан посівів.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
powered by lun.ua