Усе найкраще - дітям. Як дерегулювати сферу дитячого харчування

Усе найкраще - дітям. Як дерегулювати сферу дитячого харчування

Уряд схвалив проект закону про покращення у сфері дитячого харчування, розроблений Мінагрополітики. Тепер доля немовлят - в руках депутатів.
Четвер, 28 січня 2016, 10:00
Олег Проценко, проектний менеджер аграрної реформи Національної ради реформ

Наші діти - наше все, і це не пусті слова.

Ми, дорослі, відповідаємо за їх здоров'я та піклуємося про те, в якому світі вони житимуть завтра.

Для мене як для проектного менеджера реформи в аграрному секторі Нацради реформ та батька двох дітей питання виробництва дитячого харчування - його якість, засади виробництва, безпечність - чи не найголовніше.

В Україні понад 40% немовлят знаходяться на штучному вигодовуванні.

Реклама:

Майже 80% дітей віком від шести місяців до трьох років споживають продукти дитячого харчування як основний раціон. Це, уявіть собі, понад 1 млн дітей.

Статистичні дані промовисті.

У 2014 році виробництво дитячого харчування в Україні порівняно з 2013 роком збільшилося на 8,2%. У 2015 році високі темпи виробництва зберігалися.

Частки власного виробництва продукції до фактичного споживання у 2014 році були такими: молоко - 99,7% і 99,2% у 2013 році, молочні суміші і каші - 40,2% і 35,4%, соки і пюре - 41,9% і 30,4% відповідно.

Це позитивний сигнал. Він свідчить, що наповнення ринку продукцією власного виробництва - реальна перспектива, і вітчизняні виробники здатні самотужки покрити потреби внутрішнього ринку дитячого харчування.

Вітчизняні підприємства пропонують широкий асортимент продукції. Зокрема, для дітей раннього віку виробляються сухі адаптовані молочні суміші, сухі молочні продукти для догодовування та харчування малюків, спеціальні рідкі та пастоподібні молочні продукти, плодоовочеві консерви та соки.

21 січня уряд схвалив проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення відносин у сфері дитячого харчування", розроблений Мінагрополітики. Пройшовши всі погодження на рівні центральних органів виконавчої влади, він прямує у Верховну Раду. Доля акта - в руках депутатів.

Основною метою внесення змін до закону була дерегуляція - максимальне спрощення умов ведення бізнесу, а також забезпечення належної якості та безпечності дитячого харчування.

Також планується виключити із закону положення про обов'язок отримувати статус спеціальної сировинної зони виробниками сировини для дитячого харчування. В Україні нараховується 59 сировинних зон для виготовлення дитячого харчування, а також три перспективні зони в Житомирській області.

У Євросоюзі відсутні сировинні зони для виготовлення дитячого харчування, оскільки вся продукція і так проходить контроль на якість і безпеку, а також контролюється на кожному етапі її виготовлення за стандартами HACCP.

У світі ключовою передумовою участі в міжнародній торгівлі продуктами загалом і дитячим харчуванням зокрема є безпечність цієї продукції.

Україна входить в СОТ, тож впровадження норм HACCP для всього виробництва - неминучість. Важливо, що ця система контролює не тільки готовий продукт, а й весь виробничий ланцюжок, починаючи від сировини.

Окремим пунктом передбачено запровадження сучасних вимог до якості і безпечності сировини, яка використовується для виробництва дитячого харчування, а також маркування з детальною інформацію про продукт.

Якнайшвидше прийняття законопроекту допоможе забезпечити дітей грудного та раннього віку дитячим харчуванням належної якості та безпечності, створить умови для подальшого розвитку галузі, сприятиме подальшій дерегуляції в аграрному секторі та гармонізації українського законодавства.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: