Дерегуляція в агросекторі: мінус 22 дозволи

Дерегуляція в агросекторі: мінус 22 дозволи

Прийнятий законопроект дозволить аграріям зекономити до 300 млн грн на адмініструванні бізнесу.
П'ятниця, 11 грудня 2015, 16:15
Андрій Заблоцький, юрист, керівник напрямку "Сільське господарство" BRDO

Верховна Рада прийняла у другому читання законопроект №2558а про дерегуляцію в агропромисловому комплексі.

Він обмежує, а  у деяких випадках скасовує дію 22 дозвільних процедур та вимог щодо здійснення господарської діяльності в агросекторі.

Зокрема, у рослинництві зміни стосуються чотирьох процедур, у сфері пестицидів та агрохімікатів - двох, у тваринництві - семи, продуктів харчування - однієї, рибному господарстві - семи, сфері природокористування - однієї.

Це позитивні зміни, оскільки вони зменшують адміністративний тягар для аграріїв та витрати на ведення бізнесу. Тепер про скасовані дозволи детальніше.

У напрямку "Рослинництво" таким є карантинний дозвіл - на імпорт та транзит.

Як ідеться у пояснювальній записці, він не є ефективним механізмом для захисту від шкідливих організмів, бо видається без аналізу продукції на підставі поданого на імпорт контракту. Контролюючий орган не може без огляду встановити, чи є продукція безпечною.

Крім того, кожна партія рослин та продуктів рослинного походження, що надходить в Україну, супроводжується фітосанітарним сертифікатом країни-експортера, який визначає належний рівень безпеки продукції. Тому карантинний дозвіл є зайвим бар'єром, що обмежує міжнародну торгівлю.

У напрямку "Тваринництво" скасовуються чотири процедури.

Насамперед - державна атестація плідників."У країнах ЄС така процедура відсутня. Основою для визнання тварини племінною є її родовід, для чого достатньо обов'язкової ідентифікації усіх тварин. Так само скасовується свідоцтво про допуск, яке видається на підставі атестації плідників", -  йдеться у аналітичній записці.

Ще одна зайва процедура - державна атестація суб'єктів племінної справи. У країнах ЄС племінний статус присвоюється тваринам, а не юридичним особам.

Також закон скасовує атестацію працівників, які виконують роботи, пов'язані з племінними ресурсами. Враховуючи складність таких робіт та високі ризики завдання шкоди здоров'ю тварин, варто зберегти вимоги до фахівців, можливо, замінивши атестацію сертифікацією за результатами іспиту.

Найбільше дозвільних процедур скасовується у рибному господарстві.

Передусім - реєстрація зовнішньоекономічних договорів стосовно рибогосподарської продукції. Ці дані є у Державної фіскальної служби.

Також скасовується облік та присвоєння номерів суб'єктам господарювання, які здійснюють консервне виробництво. Така реєстрація дублює експлуатаційний дозвіл на виробництво продуктів харчування.

Історія цього дозволу починається з радянських часів, коли консервне виробництво здійснювалося на кораблях. Тоді для контролю походження продукції потрібна була реєстрація. Тепер потреба в обов'язковій реєстрації відпала.

Крім того, закон скасовує реєстрацію гідротехнічних споруд рибогосподарських водних об'єктів щодо їх технічної експлуатації та використання. В Україні діє реєстр водогосподарських об'єктів. Гідротехнічні споруди є частиною рибогосподарських об'єктів. Досі відбувалася подвійна реєстрація об'єктів.

Свідоцтво про стабільність і надводний борт судна також дублює відомості, які належать до суднового білета плавзасобу, оскільки риболовецькі човни щороку проходять технічний огляд.

Крім того, кількість виданих свідоцтв значно менша за загальну кількість риболовецьких суден, а це свідчить про те, що документ не працює. Формальна обов'язковість його наявності при низькому рівні фактичного використання створює зайві ризики для здійснення господарської діяльності, , - йдеться у пояснювальній записці.

Існування атестації педагогічних працівників навчальних закладів першого рівня акредитації у сфері рибного господарства, яка скасовується, недоцільне. Освітня діяльність є одним з ліцензованих видів діяльності, тому додаткова атестація працівників освіти з боку неосвітніх контролюючих органів є зайвою.

Закон звужує дію решти дозволів, робить їх необов'язковими або добровільними.

Окремо варто відзначити зміни у сфері пестицидів та агрохімікатів, які фактично демонополізують вітчизняний ринок. Зокрема, звужена дія ліцензії на поводження з особливо небезпечними речовинами та відходами.

Як йдеться у пояснювальній записці, до прийняття закону ліцензуванню підлягала господарська діяльність, що охоплює "поводження з особливо небезпечними речовинами і відходами, що визначаються Кабміном". Під терміном "поводження" можна розуміти будь-яку діяльність, яка пов'язана з такими речовинами: дослідження, застосування, зберігання.

В результаті, понад 30 тис суб'єктів агарного ринку змушені були отримувати ліцензію на застосування засобів захисту рослин. Виникла потреба уточнити, що ліцензія видається для виробництва та утилізації особливо небезпечних речовин.

Крім того, реєстрація типових добрив стала необов'язковою. Зараз, як зазначається в ухваленому законі, в Україні діє жорстка процедура отримання дозволів на обіг добрив. Кожному виробнику слід отримувати дозвіл на завезення добрив в Україну та їх застосування для кожного виду. Це складна та дорога процедура, що займає в середньому 500 днів.

Через цю процедуру значна частина постачальників відмовляється працювати з Україною, що призводить до монополізації ринку добрив та високих цін.

Закон передбачає скасування процедури реєстрації добрив, що не містять потенційно шкідливих домішок, які потребують попередньої апробації та випробувань для аналізу їх впливу на довкілля.

Документ містить список добрив, які не потребують реєстрації для імпорту, що відповідає списку добрив, допущених до вільного обігу без реєстрації в ЄС.

За даними Мінагрополітики прийняття законопроекту 2558а дозволить аграріям зекономити до 300 млн грн на адмініструванні бізнесу.

Прийнятий законопроект показує, що питання дерегуляції починає втрачати свою актуальність у галузі, бо значна кількість процедур вже була скасована. На зміну дерегуляції повинне прийти ефективне регулювання, яке дозволить зважено та ґрунтовно застосовувати та змінювати регуляторні процедури.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua