"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Без політичної волі детінізація неможлива

Без політичної волі детінізація неможлива

Збільшувати надходження до бюджету треба не за рахунок "драконівських" податкових ставок, а за рахунок створення умов для розвитку підприємництва.
Середа, 15 липня 2015, 14:40
Віктор Галасюк, заступник лідера Радикальної партії з економічної політики, голова комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва, член Національної ради реформ, кандидат економічних наук

Законопроект 2576 про зниження податкового навантаження на середній клас є комплементарним до законопроекту 1863 про радикальне зниження єдиного соціального внеску - ЄСВ.

Обидва прийняті парламентом, але другий набрав чинності, а перший, на жаль, заветований президентом.

Законопроект 2576 містить дві головних новації: скорочує податок на доходи фізосіб в інтервалі від 10 до 17 розмірів мінімальної зарплати з 20% до 15% та зменшує понижуючий коефіцієнт до розміру ЄСВ з 0,6 (встановлено законопроектом 1863) до 0,4, починаючи з 2016 року.

Таким чином, всі, хто отримує зарплату до 20 тис грн, тобто практично всі українці, сплачуватимуть ПДФО в розмірі лише 15%.

Реклама:

Найголовніше, що сукупне фіскальне навантаження - ПДФО та ЄСВ - на фонд оплати праці вперше стане менше 35%, тоді як ще у 2014 році воно перевищувало 55%.

Це теж не ідеальні податкові умови, але вони створюють реальний шанс для детінізації зарплат, розвитку малого підприємництва, створення середнього класу.

Адже при легальній зарплаті в державі понад 630 млрд грн на рік, за експертними оцінками, як мінімум, ще 300 млрд грн обертається "в тіні".

Єдиний шлях вивести їх звідти - зменшити податковий тиск. Це розширить податкову базу і підвищить надходження до бюджетів всіх рівнів та соцфондів.

До речі, набрання чинності законопроектом 2576 дозволило би вивести навантаження на фонд оплати праці в Україні з одного з найвищих у світі на рівень, характерний для країн OECD - організації, куди входять найбільш економічно успішні країни світу.

Для прикладу, середнє навантаження на фонд оплати праці у країнах OECD - 35,9%, у Польщі - 35,6%, в Ісландії - 33,5%, в Японії, США та Канаді ще менше - близько 31%. Навіть у дуже соціально-орієнтованій Норвегії цей показник становить 37,3%, а в Кореї та Ізраїлі - взагалі близько 20%.

Фото УП

Успішні країни розуміють, що збільшувати надходження до бюджетів та соцфондів треба не за рахунок "драконівських" ставок, а за рахунок створення умов, в тому числі податкових, для розвитку підприємництва, інтелектуально містких виробництв, науково місткої, а не сировинної складової економіки.

Оскільки частка споживчих витрат сімей у ВВП України становить 71%, масштабна детінізація зарплат дасть потужний імпульс розвитку економіки та увімкне позитивний мультиплікатор наповнення бюджетів усіх рівнів.

Прикро, що поки, як бачимо з вето президента, не у всіх є стратегічне бачення та реальна політична воля до радикальних економічних реформ в інтересах середнього класу та малого бізнесу. У парламенті така воля є, і я впевнений, що ми її обов'язково реалізуємо, незважаючи на спротив старої системи.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: