Чому не слід боятися дефолту держави

Чому не слід боятися дефолту держави

Дефолт держави нічого не змінить у спроможності надійних банків повертати депозити чи виплачувати державну компенсацію вкладникам ненадійних установ.
П'ятниця, 10 липня 2015, 14:57
Роман Шпек, голова ради Незалежної асоціації банків України

Переговори щодо реструктуризації державного боргу України тривають.

Держбанки досягли порозуміння з ключовими кредиторами та готують формальні рішення про переоформлення боргів на довший термін з усіма кредиторами.

Дискусія про реструктуризацію боргу держави просувається набагато складніше, адже у погодженому урядом і Міжнародним валютним фондом плані фінансування передбачено списання частини цих боргових зобов'язань.

Про складність переговорів, зокрема, свідчать регулярні гострі публічні заяви представників української влади та кредиторів.

Аби посилити позиції уряду, парламент надав йому право запровадити мораторій на виплату та обслуговування боргів, щодо яких проходять переговори з реструктуризації, якщо ці переговори не матимуть прогресу.

У свідомості ж населення можливість застосування мораторію чи короткострокового дефолту за платежами із зовнішнього боргу тісно пов'язана з численними страхами.

Люди бояться нової хвилі девальвації гривні, їх лякають загрозою заморожування грошей у банківських установах та низкою інших гіпотетичних негараздів в економіці всієї країни та гаманцях кожного громадянина. Драматизму сприйняття цієї теми додають події, що відбуваються у Греції та недавно відбувалися на Кіпрі.

На нашу думку, перспектива дефолту України жодним чином не є, по-перше, невідворотною, а по-друге, катастрофічною для економіки чи громадян.

Як показали останні новини. зокрема, результати тристоронньої зустрічі між кредиторами, урядом та МВФ наприкінці червня у Вашингтоні, прогрес у переговорах з реструктуризації може бути досягнуто.

Між позиціями сторін є великий простір для знаходження компромісу. І кредитори, і уряд налаштовані на його пошук - на відміну від Греції, яка виступає з відверто неконструктивною позицією на переговорах із своїми кредиторами.

До того ж, Україну у переговорах активно підтримують МВФ та інші міжнародні фінансові організації. Загроза мораторію - це лише інструмент посилення переговорної позиції, а не самоціль для України, яка, за прогнозами МВФ, вже за два роки повинна повернутися до ринку зовнішніх запозичень.

Навіть якщо цей інструмент, мораторій, доведеться застосувати, тобто на кілька тижнів або місяців оголосити короткостроковий дефолт держави за зовнішніми боргами, це також буде лише механізмом прискорення переговорів, а не свідченням банкрутства держави, як це намагаються представити деякі.

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк та міністр фінансів Наталія Яресько під час червневої зустрічі з віце-президентом США Джозефом Байденом. Фото kmu.gov.ua

Цей інструмент - мораторій - застосовували 70% країн, що реструктурували свої борги. У разі застосування дефолт стане просто прелюдією до остаточної реструктуризації боргів, а не початком тривалої економічної ізоляції України.

Безумовно, така "прелюдія" може супроводжуватися певним тиском на обмінний курс. Але важливо розуміти, що у випадку України цей тиск буде наслідком не фундаментальних економічних факторів, а лише тимчасово-спекулятивних.

Адже сам мораторій і наступна реструктуризація боргу означатимуть менші потреби у виплатах валюти за кордон, тобто будуть сприяти зменшенню попиту на валюту в країні, а отже, зменшенню тиску на гривню, а не навпаки.

Так само не буде серйозних причин для будь-яких побоювань громадян щодо надійності роботи банків. Обслуговування зовнішніх боргів банків жодним чином не пов'язане з обслуговуванням зовнішнього боргу держави. Роль української банківської системи у зовнішньому боргу країни є вдвічі меншою за роль держави.

Що більше, українські банки знаходяться на завершальній стадії реструктуризації зовнішніх боргів, досягнувши принципової згоди з кредиторами.

Так само можливий дефолт держави не поширюватиметься на її зобов'язання перед банківською системою у формі повернення коштів за облігаціями внутрішньої позики (ОВДП) та фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з метою повернення депозитів вкладників проблемних банків.

Отже, дефолт держави нічого не змінить у спроможності надійних банків повертати депозити своїм вкладникам чи виплачувати державну компенсацію вкладникам ненадійних банків, що пішли з ринку. Громадяни, як і раніше, матимуть повний доступ до своїх депозитів.

Єдина загроза - це панічні настрої самих українців, але боротися з панікою можна лише активним поясненням громадянам суті економічних процесів.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!