Як залучити інвестора

Як залучити інвестора

Потенційні донори повинні говорити не лише про зміст меморандуму з МВФ, а й про розвиток секторів економіки. Нехай стане для них прикладом план Маршалла.
Вівторок, 3 березня 2015, 08:29
Світлана Ковалівська, експерт з регіонального розвитку та інвестицій Інституту суспільних досліджень

Падіння української економіки обумовлене не лише геополітичною ситуацією, зокрема, анексією Криму та загостренням військового протистояння на сході.

Посилене системними проблемами попередніх років падіння економіки не корегується урядом, що призводить до руйнування національної економіки.

Бездіяльність уряду не можна віднести до об'єктивних факторів.

У 2014 році прем'єр запевняв, що 2015 рік стане роком стабілізації, а 2016-й - роком зростання. Однак реалії свідчать, що підстав для такого оптимізму нема.

Сьогодні державі бракує інвестиційних ресурсів для відновлення та розвитку.

Це стосується як бюджетного фінансування, оскільки більшість капітальних видатків скорочується для збалансування бюджету, так і приватних інвестицій, які зменшуються у зв'язку з несприятливим інвестиційним кліматом.

Падіння інвестицій протягом останніх років досягло небезпечних масштабів. Без них економіку чекають подальша рецесія і технологічний занепад. Фінансування масштабних і малих інвестиційних проектів покладається на приватну ініціативу.

Проте що ми бачимо сьогодні? Вже вкотре переноситься донорська конференція. Проте які проекти повинен запропонувати уряд для залучення цих коштів? Я, наприклад, не знаю. Можливо, їх просто нема?

Кошти міжнародних фінансових організацій можуть стати суттєвою підтримкою. Їх слід спрямувати на активізацію виробництва товарів і послуг.

Для цього потрібно добитися, щоби потенційні донори говорили не лише про зміст меморандуму з МВФ, а й про розвиток конкретних секторів економіки - транспорту, сільського господарства, машинобудування, електроенергетики.

Кошти не МФО підуть на розвиток - існують конкретні умови їх надання. Гроші, визначені на 2015 рік і наступні роки, не будуть залишатися в економіці, вони підуть на погашення зовнішніх запозичень та збільшення валютних резервів.

Питання економічного розвитку розглядаються лише через призму макрофінансової стабілізації і відновлення банківського сектора. Це правильно, але абсолютно недостатньо. Потрібні конкретні інвестиції в конкретні сектори.

До речі, за зосередження на окремих програмах свого часу критикували і Economic Cooperation Act - план Маршалла. Було серйозне занепокоєння, що ця система фінансування сприятиме неринковим методам розвитку.

Однак ця думка не перемогла, і поряд з фінансуванням відновлення ринкових механізмів план Маршала сприяв входженню 120 млрд дол в цінах 2010 року у різні сектори економіки країн-реципієнтів.

 Країни, що отримали допомогу за планом Маршалла, та міністр оборони США, ініціатор
 плану Маршалла Джордж Маршалл. Джерело wikipedia.org

Держбюджет України не є ефективним механізмом стимулювання економічного зростання. Пріоритети не встановлені, інвестиційні проекти не відібрані. Існує потреба у координації в масштабах країни всіх видів інвестиційних потоків.

Прийшов час докорінно змінити політику держави щодо фінансової підтримки та кредитування реального сектора економіки.

Щоб з'явилися проекти, необхідно провести певну роботу. Те, що робила держава зусиллями міністерств у формі державних цільових програм, правильно за суттю, але некваліфіковано за змістом. Якщо це знову робити в рамках державних органів, уникнути ризиків корупції і низького експертного рівня не вдасться.

Один з варіантів - в рамках консорціуму аналітичних компаній започаткувати підготовку та аналіз інвестиційних проектів.

За підрахунками аналітиків, достатньо 100 млн дол технічної допомоги для забезпечення аналізу інвестиційних проектів, які за обсягом становитимуть до 50 млрд дол інвестицій у якісні поворотні інвестиційні проекти.

Саме тоді можна буде говорити, що в наступні три-чотири роки в Україні будуть стрімко розвиватися нові підприємства - навіть в умовах повоєнного синдрому і відсутності реальних прямих іноземних інвестицій.

Підготовку проектів можна було б робити і в рамках Банку розвитку, проте потрібно мати союзника і тут. В експертному середовищі давно обговорюється питання створення цієї установи. Вона повинна надавати кредитні ресурси для відбудови інфраструктури країни та структурних реформ в економіці.

Думаю, пора діяти. Треба нарешті створити цей банк. Для забезпечення прозорого корпоративного управління до керівних органів Банку розвитку, крім представників уряду, необхідно залучити міжнародних фахівців в інвестиційному секторі та представників міжнародних фінансових організацій.

Це буде відповідати світовій практиці, і це позитивно сприймуть МФО і донори. Також це забезпечить контроль і передавання досвіду ефективного управління видатками розвитку, сприятиме прозорості роботи банку, створить додаткові можливості для залучення коштів МФО на фінансування проектів розвитку.

Запропонований механізм дозволить відкрити доступ до кредитування суб'єктам малого та середнього бізнесу як через Банк розвитку, так і через спеціальні фонди, що створюються і керуються спільно з міжнародними установами розвитку.

Іншим проектом може бути створення Національного фонду кредитування малого бізнесу. Існує значний потенціал цього сектора для зростання. Джерелами наповнення фонду можуть стати відрахування з державного бюджету і кошти міжнародної допомоги, що надходять в Україну на такі цілі.

Для того, щоб в економіку прийшли інвестиції, необхідно створити інноваційно-інвестиційну інфраструктуру. Це ще один напрямок залучення коштів МФО.

Для допомоги експортерам слід створити експортно-кредитне агентство. Воно повинне допомогти бізнесу переорієнтуватися на європейські ринки, кредитувати і страхувати експорт, надавати державні гарантії за експортними контрактами.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!