Уряд Арсенія Яценюка, окреслюючи у своїй програмі завдання із створення зони вільної торгівлі з ЄС, обмежився фразою "підтримка українського експорту".

В той же час чітко прописані завдання для подолання технічних бар'єрів у торгівлі.

У межах цього напрямку днями Верховна Рада прийняла закон "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" уже в першому кварталі 2015 року.

Це третій і останній основоположний закон, необхідний для усунення бар'єрів для торгівлі промисловими товарами між Україною та ЄС.

За два з них, про стандартизацію та про метрологію, уже проголосували депутати попереднього скликання. Прийняття третього - початок складного шляху наших товарів до Європи, найбагатшого ринку у світі. Маршрут вже визначений, тож представникам влади залишається виконувати прийняті закони.

Зараз для експорту промислової продукції до ЄС вітчизняний виробник мусить випробувати товар та отримати сертифікат в одній з країн ЄС. Один з винахідників та виробників інноваційного українського продукту у приватній розмові скаржився на надто високу вартість експертизи у лабораторії однієї з країн Балтії.

Випробування уже можна проходити у деяких акредитованих українських лабораторіях, але сертифікат все одно треба отримувати в Європі. Це дорого і незручно, відтак продукція стає менш конкурентоздатною у ЄС.

Коли Україна гармонізує законодавство та стандарти з європейськими і укладе з ЄС відповідну угоду, усі документи можна буде отримати в Україні. Тоді товар можна буде продавати в ЄС без будь-яких додаткових перевірок та перешкод.

Крім того, ці лабораторії цілком можуть бути прибутковими проектами. Тим паче, що допомогу в їх обладнанні та модернізації надаватиме Євросоюз у рамках програми галузевої бюджетної підтримки у сфері усунення технічних бар'єрів у торгівлі. Поки що йдеться про підтримку державних проектів.

Через невисоку ціну на українську експертизу сюди по неї зможуть звертатися азійські виробники, для яких буде оптимальною не тільки вартість, але й розташування. Україна може стати крайньою східною точкою континенту, де можна буде провести експертизу на відповідність товарів стандартам ЄС.

Це стане додатковим стимулом для інвесторів розміщувати у нас виробництво. Також прийняття закону послабить регуляторний тиск на бізнес. Нині в Україні діють застарілі та суперечливі норми регулювання, через що українські підприємці не можуть виготовити продукцію, яка б відповідала усім вимогам.

Арсеній Яценюк. Фото kmu.gov.ua

Крім того, зарегульоване бізнес-середовище створює поле для зловживань з боку дозвільних та наглядових органів. У ЄС існує єдиний регуляторний режим: на одну продукцію може поширюватися дія однієї або кількох директив, які покривають різні аспекти функціонування продукції, але додаткових вимог більше нема.

Україна у рамках зобов'язань перед ЄС повинна прибрати усі дублюючі чи суперечливі вимоги до продукції і гармонізувати законодавство та стандарти до вимог ЄС. Замість багатьох неузгоджених документів виробник отримає чіткі вимоги. Це стане елементом дерегуляції та покращить інвестиційний клімат.

За оцінками досліджень, проведених у ЄС, гармонізація технічних регламентів сприяє зростанню ВВП на 2-5%, а з урахуванням притоку інвестицій - до 10%.

Закон "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" - це маленький крок для Верховної Ради і великий поступ для вітчизняної економіки. Українські виробники отримали шанс вийти на західні ринки, створити робочі місця, побудувати виробництво, а економіка - стати інвестиційно привабливою і конкурентоздатною.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.