Люстрація по-прокурорськи

Люстрація по-прокурорськи

Жоден правоохоронний орган не може вважатися повноцінним, доки там є заплямовані люди. Яким шляхом піде влада, невідомо, але виникають сумніви щодо вирішення цієї проблеми командою Порошенка.
Четвер, 18 грудня 2014, 09:15
Олександр Лємєнов, юрист, експерт Центру політичних студій та аналітики

Недавно парламент прийняв закон "Про очищення влади", і люстраційні процеси тільки-но набирають обертів.

Відповідні звільнення нібито проходять чи не в кожному держоргані.

Проте складається враження, що цей процес спрямований на забавляння суспільства, а не на звільнення заплямованих чиновників.

Найцікавіше, як пройде люстрація у структурах, підзвітних Генпрокурору Віталію Яремі. Тільки у столиці під дію зазначеного закону підпадає 120 співробітників.

Реклама:

Про це недавно заявив прокурор Києва Сергій Юлдашев. Скількох звільнили - невідомо, але за словами співробітників прокуратури їх небагато.

Звісно, повний перелік кандидатів на звільнення Юлдашев не надав. Хоча на деяких сайтах вже висять списки потенційних безробітних. Співробітники прокуратури підтверджують: даний "реєстр" близький до реальності.

Рік тому прокурори посміхалися в телекамери перед засіданнями під час розгляду резонансних судових кейсів. Фабули справ були до сліз смішними.

Декого з правоохоронців громадські активісти все ж таки запам'ятали. У соцмережах навіть зараз можна знайти фото прокурора столичного Оболонського району Сергія Моргуна під час представництва держобвинувачення в суді.

Сергій Моргун (у центрі). Фото з соцмережі 

З іншого боку, ніхто не пропонує автоматично звільнити всіх осіб, які підпадають під дію закону про люстрацію. Процедура заміни кадрів може зайняти кілька місяців, тому процес потрібно починати саме зараз.

Недавно у низці областей відбулися кадрові перестановки. Цілком можливо, таким чином Ярема очистився від людей свого попередника Віктора Пшонки.

Тимчасом кому люстрація, а кому - невиправдане підвищення. Серед затупників прокурора Святошинського району Києва знаходимо відомі в колі правоохоронців прізвища Олега Грицака та Олексія Іпатова.

 Графік прийому прокуратури Святошинського району Києва

Перший - син першого заступника голови СБУ та керівника Антитерористичного центру при СБУ Василя Грицака. Карколомна кар'єра 25-річного прокурора вражає уяву, це заповітна мрія кожного молодого співробітника прокуратури.

Можливо, Грицак-молодший і відповідає офіційним кваліфікаційним вимогам, що ставляться при відборі на такі посади. Однак є й моральний бік питання: він нібито представляв прокуратуру у справах проти активістів Майдану.

Припустимо, Грицак не міг відмовитися від виконання своїх обов'язків у представництві обвинувачення в суді. Чому ж тоді підвищили саме його?

Джерела стверджують, що інший заступник прокурора Святошинського району, Олексій Іпатов, є сином ключового помічника Пшонки Андрія Іпатова.

Здавалося б, цих людей слід було люструвати, але закон не передбачає автоматичної люстрації рядових прокурорів, що працювали за часів Януковича. В іншому випадку довелось би звільнити 95% складу відповідних структур. Так чи інакше, всі залишаються на своїх посадах і навіть йдуть на підвищення.

Проблема люстрації чекає вирішення. Закон не відображає істинних принципів очищення влади, а лише створює правовий прецедент формалізації процесу.

Жоден правоохоронний орган не може вважатися повноцінним, доки у їхніх рядах працюють заплямовані люди. Яким шляхом піде влада, невідомо, але виникають сумніви щодо вирішення цієї проблеми командою Петра Порошенка.

Зволікання може спричинити нову хвилю громадянського протесту, що разом з війною у Донбасі загрожуватиме державності.

 Віктор Пшонка

Фото на головній - tsn.ua

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: