Шагренева шкіра держзакупівель

Суттєве скорочення загального обсягу тендерних грошей та зростаюча тінізація закупівель державних підприємств - дві найбільш очевидні тенденції розвитку системи держзакупівель, що випливають з аналізу даних Держстату за 2013 рік.

Загальний обсяг коштів за укладеними тендерними договорами у 2013 році порівняно з 2012 роком знизився на 40%, з 428 млрд грн до 185 млрд грн.

Скорочення виглядає ще більшим - майже удвічі, якщо порівнювати обсяги всіх закупівель - як підзвітних, так і тих, які замовники проводили без застосування тендерних процедур: 622 млрд грн проти 280 млрд грн.

За цим показником Україна опинилася у ситуації трирічної давнини.

Пояснення цього становища лежать на поверхні.

З одного боку, в умовах фінансово-економічної кризи відбувається скорочення видатків органів влади та підприємств, які знаходяться під їх контролем.

З іншого боку, відбувається поступове вимивання коштів державних та комунальних підприємств із системи державних закупівель.

Влітку 2012 року Партія регіонів та президент дозволили цим підприємствам проводити закупівлі за власні кошти на власний розсуд - без застосування тендерних процедур та публікації їх результатів.

Крім того, схожий режим був наданий природним монополістам - від таких гігантів як "Укрзалізниця" до сотень дрібних постачальників тепла та води по всій країні.

Результати такої політики показав 2013 рік. Якщо протягом кількох останніх років частка закупівель цих підприємств у загальному обсязі підзвітних тендерів становила не менше двох третин, то у 2013 році вона впала майже до половини.

Ключові показники системи державних закупівель, 2004-2013 роки

Вже другий рік поспіль частки відкритих торгів та закупівель в одного учасника приблизно рівні - по 50%. За останні десять років найкращий результат був у 2005 році, напередодні встановлення корупційної схеми на чолі з Тендерною палатою. Того року на відкритих торгах було витрачено 69% державних коштів.

Проте тоді державні підприємства та підконтрольні державі господарські товариства не підпадали під дію тендерного законодавства.

У 2013 році підприємства з державною часткою понад 50% витрачали кошти переважно без дотримання конкурентних засад: 80% їх підзвітних тендерних грошей було витрачено на закупівлях в одного учасника.

Закупівлі державних, комунальних підприємств та органів влади були більш конкурентними. Частка закупівель в одного учасника становила лише 13% та 42% відповідно. Решта - конкурентні торги.

Державні закупівлі непривабливі для підприємців. У 2013 році замовники скасували майже кожний п'ятий тендер. Якщо раніше однією з ключових причин такої ситуації були обтяжливі процедури участі у торгах, то у 2013 році на перший план вийшла неспроможність замовників оплатити надані товари або послуги.

Фото p-p.com.ua

Наприклад, експерти ЦПСА дослідили близько 100 скасованих тендерів на постачання продуктів харчування для закладів освіти та відпочинку Криму. Головна причина скасувань - небажання підприємців брати участь у торгах через неможливість отримати гроші за надані товари або послуги.

Як наслідок, під загрозою зриву опиняються життєво важливі закупівлі. Не менш небезпечним є диктат з боку постачальників та зміцнення неформальних зв'язків між замовниками та постачальниками: коли пропозиція відсутня, а закупівля конче необхідна, замовник готовий на будь-які умови постачальника.

Держзакупівлі непривабливі і для іноземного бізнесу. Його частка серед переможців торгів становила мізерні 0,2%. Вона стабільно низька протягом останніх десяти років, тож недавні намагання уряду Миколи Азарова ще більше "захистити вітчизняного виробника" на державних торгах виглядають дивними.

Дані Держстату дозволяють оцінити приблизний обсяг закупівель державних та комунальних підприємств, які опинилися "в тіні" внаслідок законів, прийнятих Партією регіонів у 2012 році.

Протягом 2010-2012 років середня частка закупівель, які державні та комунальні підприємства проводили без застосування тендерних процедур, становила 22%. Показник 2013 року - аж 41%.

Закупівлі державних, казенних та комунальних підприємств, 2010-2013 роки

Якби ця тенденція зберігалася 2013 року, тоді б вартість безпроцедурних закупівель підприємств становила 15 млрд грн, а не 29 млрд грн. Таким чином, частка тіньових закупівель державних підприємств за 2013 рік подвоїлася. Обсяг тіньових закупівель цих підприємств сягає мінімум 14 млрд грн на рік.

Ці показники можуть бути більшими через недосконалість системи збору статистичних даних щодо державних закупівель. Так, 2013 року експерти ЦПСА виявили, що Держстат "загубив" більше 80 млрд грн у звітності щодо тендерів 2012 року порівняно з даними Мінекономрозвитку.

Відповідні звернення дозволили встановити, що найбільш слабкою ланкою у тендерній статистиці Держстату є саме державні та комунальні підприємства, а також підприємства, що перебувають під контролем держави.

Дослідження ЦПСА також виявило, що монопольні постачальники води і тепла громадянам масово ігнорують законодавчі вимоги щодо звітування про власні закупівлі. Вони повинні оприлюднювати річні закупівельні плани і щоквартальні звіти про закупівлі, навіть якщо вони проводилися без застосування процедур.

Проте лише кожний п'ятий постачальник води та кожний десятий постачальник тепла оприлюднювали ці плани і звіти за перше півріччя 2013 року.

Микола Азоров. Фото radiosvoboda.org

У 2013 році опозиційні фракції розробили кілька законопроектів для повернення прозорого режиму закупівель підприємств - 2207, 3522 та 2313а. Однак з початком політичної кризи вони зникли з порядку денного парламенту.

Очевидно, що без відродження державного та громадського контролю у цій сфері "тінізація" державних закупівель триватиме.

Фото на головній ProUA

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.