Орієнтація на безвізовий режим

Орієнтація на безвізовий режим

Якщо парламент і далі не розглядатиме законопроект про заборону дискримінації на ринку праці за ознакою сексуальної орієнтації, скасування віз для українців буде відкладене на невизначений термін.
Понеділок, 23 грудня 2013, 12:14
Костянтин Кравчук, експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Масштабні мітинги на підтримку європейської інтеграції, які відбулися в Україні протягом останнього місяця, спонукали Євросоюз ще раз замислитися над тим, як стати гостиннішим для пересічних українців.

12 грудня Європарламент закликав країни ЄС стати більш відкритими для громадян України, зокрема, через укладання угоди про безвізовий режим.

Позиція Європарламенту, ймовірно, прискорить завершення переговорів щодо безвізового режиму з ЄС, які почалися ще у 2008 році і йшли окремо від переговорів про підписання угоди про асоціацію.

У 2010 році європейська спільнота узгодила з Україною перелік вимог, виконання яких може стати підставою для скасування віз. Документ отримав назву "План дій з візової лібералізації".

Йдеться, звичайно, не про повне зняття обмежень на пересування українців країнами ЄС, а про скасування віз для короткострокових поїздок - до 90 днів без права працевлаштування.

Базовою умовою візової лібералізації є запровадження в Україні біометричних закордонних паспортів. Це документ з електронним чіпом, який містить звичайну паспортну інформацію, цифрове фото, а також біометричну інформацію. В Україні відповідно до ухваленого у 2012 році закону це відскановані відбитки пальців.

Також план передбачає удосконалення державної політики щодо охорони кордону, боротьби з організованою злочинністю та корупцією, захисту персональних даних.

План дій складається з двох фаз: законодавчої - прийняття законів та інших нормативних документів - та практичної - запровадження прийнятих документів. Фаза вважається завершеною, коли ЄС схвалює звіт української влади про її виконання.

За три роки, що минули після узгодження плану, Україна виконала частину вимог ЄС, що належать переважно до першої фази. Парламент ухвалив закони, які дозволяють випуск біометричних паспортів, уточнюють правила перебування іноземців в Україні, підвищують відповідальність за корупційні дії.

Також було розпочато демаркацію державного кордону з Росію та майже завершено - з Молдовою. Прикордонна служба замінила призовників на контрактників у пунктах пропуску через кордон, отримала нові вертольоти та катери.

Створення у 2012 році Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому збирається інформація про злочини, що надходить до прокуратури, МВС, СБУ та інших правоохоронних органів, теж було вимогою плану дій з візової лібералізації.

Проте виконання першої фази ще не завершене, оскільки ЄС не схвалив звіт української сторони. Відповідно до оприлюдненого у листопаді власного звіту ЄС не задоволений виконанням чотирьох пунктів.

Фото korrespondent.net

По-перше, на думку європейців, зміни, внесені до законів про боротьбу з корупцією, недостатні. Зокрема, Україна повинна збільшити прозорість державних закупівель, підвищити ефективність механізму перевірок майнових декларацій посадовців та посилити відповідальність приватних осіб і працівників приватних компаній за хабарі.

По-друге, у законодавстві відсутні достатні гарантії проти дискримінації меншин.

По-третє, незадовільним залишається правовий захист біженців, зокрема, в частині надання їм безкоштовної медичної допомоги.

По-четверте, не відповідає вимогам ЄС те, що закон відносить відскановані відбитки пальців не до основної, а до допоміжної біометричної інформації.

Крім того, низка інших пунктів плану виконана лише частково. Зокрема, Україна не почала випуск біометричних паспортів, хоча це планувалося зробити у листопаді 2013 року, а також не створила необхідну кількість пунктів розміщення біженців.

Усунення цих недоліків не вимагає багато часу. За оптимістичним сценарієм першу фазу плану дій можна завершити за кілька місяців, другу - за рік-півтора.

За цей час Україна спроможна налагодити випуск біометричних паспортів. Їх, до речі, уже видають громадянам всі європейські країни, в тому числі Росія, Білорусь та Молдова. Пасуть задніх лише Україна і Косово. Тож за умови швидкого прийняття необхідних законів українці зможуть подорожувати до ЄС без віз вже у 2015 році.

Сприятлива для України позиція Європарламенту, ймовірно, означає, що Єврокомісія менш жорстко оцінюватиме виконання Україною вимог плану дій. Проте органи влади все одно повинні здійснити певні кроки, щоб відповідати вимогам ЄС.

Фото ilya niekas

Певності, що такі кроки буде зроблено найближчим часом, нема. Річ у тім, що ЄС вимагає внесення змін до законів, які стосуються чутливих сфер. Йдеться не тільки про боротьбу з корупцією, а й про антидискримінаційне законодавство.

ЄС вимагає включити до законів, зокрема, положення про заборону дискримінації на ринку праці за ознакою сексуальної орієнтації, а це непопулярний політичний крок.

Законопроект про внесення змін до Кодексу законів про працю лежить в парламенті вже десять місяців, і жодна з фракцій не виявила ентузіазму для його підтримки. Якщо парламент і далі не розглядатиме законопроект, а ЄС не пом'якшить свою позицію, скасування віз для українців буде відкладене на невизначений термін.

Тим часом Молдова, яка узгодила з ЄС План дій з візової лібералізації три роки тому, майже одночасно з Україною, вже виконала всі ідентичні вимоги європейської спільноти. В результаті ЄС скасує візи для громадян Молдови вже 2014 року.

Статтю написано в рамках проекту "Міграція з України після скасування візового режиму з ЄС", який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду та Міжнародного фонду "Відродження".

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!