Мистецтво неможливого

Мистецтво неможливого

Настрої громадян песимістичні. Падіння споживчого попиту свідчить про зростання бідності та зміну структури споживання. Населення змушене купувати дешеві товари, а в структурі продовольчого кошика частка картоплі, круп і хліба сягає 50%.
Середа, 19 вересня 2012, 16:12
Богдан Данилишин, екс-міністр економіки

Відкриваючи чергове засідання Кабміну, прем'єр Микола Азаров оголосив, що реальний ВВП за вісім місяців 2012 року становив 1,5 відсотка.

Однак він не сказав, наскільки впали обсяги виробництва у промисловості та сільському господарстві. В даному випадку винуватцем кризи в Україні стала єврозона. Крайні мусять бути.

На сайті Державної служби статистики даних щодо ВВП за вісім місяців нема і не буде, бо статистичні органи помісячно ВВП не рахують.

Видно, в Кабміні вже порахували за Держкомстат. Виходить, що, займаючись популізмом та критикою "папєрєдніков", уряд проспав початок кризи.

Реклама:

Якщо говорити відверто, то криза нікуди з України не відходила. Вона тут була ще з 1991 року, але у відповідних проявах. Щодо сьогодення, то останні статистичні дані, наведені Держстатом, свідчать, що Україна поступово входить у новий виток кризової круговерті, яка може мати набагато гірші наслідки, ніж у 2008-2009 роки.

Критикуючи "папєрєдніков", теперішня влада наступає на ті ж граблі, замість того, щоб засвоїти старі уроки.

Вже зараз бачимо, що зростання промислового виробництва за підсумком січня-серпня сповільнилося і становить мінус 0,4% (0,2% у січні-липні 2012 року), що є найнижчим кумулятивним показником поточного року.

Головним внутрішнім стримуючим чинником залишається обмежене кредитування реального сектора економіки та високі процентні ставки за кредитами.

Дані явища посилюються девальваційними тенденціями на валютному ринку багатьох країн світу, тоді як курс гривні щодо долара утримується на фіксованому рівні впродовж тривалого періоду. Це негативно впливає на конкурентоспроможність вітчизняної продукції та супроводжується втратою ринків збуту.

У 2012 році на розвиток промисловості також впливають рецесійні тенденції в окремих країнах Європи та формування низької цінової динаміки на українські товари на зовнішньому ринку. Найбільшу глибину падіння демонструє переробна галузь.

Другий місяць поспіль триває скорочення обсягів виробництва і в сільському господарстві, що є рідкістю для літнього періоду, коли триває збирання врожаю.

Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва у січні-серпні порівняно з відповідним періодом 2011 року становив 95,5%, у тому числі в аграрних підприємствах - 90,5%, у господарствах населення - 99,5%.

Фото ЕП

Суттєво зменшуються обсяги перевезень. За січень-серпень перевезено 509,9 млн тонн вантажів - це 96,6% від обсягу перевезень за той же період 2011 року.

Серйозно непокоїть стан справ у будівництві. У січні-серпні 2012 року підприємства країни виконали будівельних робіт на 35,7 млрд грн, що у порівнянних цінах становить 92% до обсягів будівництва у відповідному періоді попереднього року.

Викликає тривогу і аномально низька інфляція, що пов'язано з постійним зниженням купівельної спроможності українців. Затяжна тривалість дефляції протягом чотирьох місяців може свідчити про зниження купівельної спроможності населення та підвищення рівня адміністративного втручання в економіку.

Настрої громадян залишаються стабільно песимістичними. Падіння споживчого попиту свідчить про зростання бідності в країні та зміну структури споживання. Населення змушене купувати дешеві товари, а в структурі продовольчого кошика частка споживання картоплі, круп і хлібобулочних виробів сягає 50%.

Неадекватною сьогоднішньому стану економіки є монетарна політика Нацбанку, яка продовжує стримуючим чином впливати на інфляційний тиск з боку попиту. Крім того, існуючу ситуацію з погляду інфляційної складової можна вважати як так звану відкладену інфляцію, що може мати непрогнозовані наслідки.

Сьогоднішня ситуація також пов'язана із жорсткою грошовою політикою НБУ. При цьому дефляція супроводжується стагнацією виробництва. Через наростання загрози світової фінансової кризи та внутрішні економічні протиріччя існує загроза суттєвого зменшення обсягів виробництва в базових галузях промисловості.

В теперішніх умовах потрібно негайно вдаватися до методів регулювання економіки засобами монетарної політики - кредитування економіки. Якщо такі заходи будуть вжиті, зростання економіки може пожвавитися, але тоді почнеться і зростання цін.

Однак вирішальним фактором, що впливає на економіку, є політичний фактор. Це стримує інвестиції, інновації та модернізацію. Крім того, про подальше зростання інфляції можна говорити й тому, що з боку уряду вже пролунали заяви: після виборів доведеться підвищити ціни на газ для населення і комунальних підприємств.

Як відомо, протягом восьми місяців 2008 року Україна відбивала атаки світової кризи - підвищення ціни на газ, високу динаміку зростання цін на нафту, аграрну інфляцію.

Фото УП

Реальне зростання ВВП за цей період становить 7,1%, приріст обсягів промислового виробництва - 6,3%, інвестиції в основний капітал збільшилися на 8,2%, реальні доходи населення - на 13,7%.

На 5,6 млрд дол зросли валютні резерви, які на кінець серпня становили 38,06 млрд дол. Однак цього позитиву не вистачило, щоб захиститися від кризи, яка прийшла відразу кількома шляхами.

Перший - банківська система. Іноземна частка в загальному обсязі банківського капіталу України перевищує 37%, що більше за поріг економічної безпеки на 7%. Материнські банки в Європі, перебуваючи в скрутному становищі, через свої філії в Україні відкачували капітал з української фінансової системи в європейську.

Другий шлях - борговий. Валовий зовнішній борг за перше півріччя 2008 року становив 59,9% ВВП або 100,06 млрд дол, а борги формувалися і в 2005-2007 роках.

Згідно з дослідженнями МВФ, загально припустимою межею боргу для такої перехідної економіки, як наша, є 49,7% ВВП. Валовий зовнішній борг України до липня 2012 року досяг 74% ВВП, тобто межу економічної безпеки до боргових зобов'язань ми перетнули.

За даними Мінфіну, 31 липня 2012 року державний та гарантований державою борг України становив 496 957 609,72 тис грн. або 62 174 103,58 тис дол. В тому числі державний та гарантований державою зовнішній борг - 292 465 563,93 тис грн. (58,85% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 36 590 211,95 тис дол.

Державний та гарантований державою внутрішній борг становить 204 492 045,79 тис грн. (41,15%) або 25 583 891,63 тис дол. Державний борг України становив 390 714 088,92 тис грн. (78,62% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 48 882 032,92 тис дол.

Гарантований державою борг України становив 106 243 520,80 тис грн. (21,38%) або 13 292 070,66 тис дол. Протягом липня 2012 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 17 200 992,17 тис грн загалом за рахунок випуску єврооблігацій на 2 млрд дол.

Третій шлях - зовнішньоторговельний. Через кризові явища в розвинутих економіках світу різко впав попит на продукцію металургії та машинобудування, а це нищівний удар по наших основних підприємствах-експортерах. Частка експорту в нашому ВВП дорівнює 47%, отже, його обсяг внаслідок скорочення експорту різко зменшився.

Фото УП

Ситуація могла б бути значно ліпшою, якби металургійні та хімічні гіганти мали більшу конкурентоспроможність. Досягти цього можна було в період економічного пожвавлення 2002-2004 та 2006-2007 років, модернізувавши виробництво. Однак замість цього власники підприємств вивозили свої надприбутки в офшорні зони.

Вони жили днем поточним, не думаючи про майбутнє. Тому дивно чути від урядовців звинувачення на адресу уряду Юлії Тимошенко, що це він не підготував Україну до світової економічної кризи. А хто ж, власне, мав її готувати?

Чому колишні уряди не спрямували експортні галузі на шлях інноваційного розвитку ще в той час? Чому не здійснювалася політика структурної перебудови економіки?

Україна має козир, який міг би зробити її економіку значно стійкішою до негативних впливів ззовні, - сільське господарство. Однак його величезний потенціал стає джерелом збагачення окремих осіб і як слід не використовується.

Тодішній уряд не міг впливати ні на Нацбанк, який був підконтрольний Віктору Ющенку, ні на підприємства олігархів від Партії регіонів, особливо хімії та металургії.

Владі треба терміново приймати чітку антикризову програму.

З огляду на ризики скорочення орієнтованого на експорт виробництва внаслідок падіння світового попиту та ускладнення платежів за експортними операціями, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на розширення внутрішнього попиту на групу експортних товарів, що посилить роль внутрішнього виробництва.

Для цього достатньо започаткувати нові інфраструктурні та житлові будівельні проекти, що фінансуються з бюджету. Уряд повинен не допустити обвалу цін на зерно нового врожаю через закупівлі аграрним фондом, аби сільгоспвиробники отримали достатні ресурси для проведення всього комплексу посівних робіт.

Це підтримає розвиток металургійної галузі, виробництва коксу, добувної промисловості, хімічної, нафтопереробки, харчової, а також торгівлі і транспорту.

Зважаючи на ризики виникнення фінансової нестабільності, доцільно переглянути проект бюджету на 2013 рік (добре, що Володимир Литвин повернув документ назад в уряд), збільшивши обсяги капітальних видатків, у тому числі будівельних.

Не потрібно боятися дефіциту бюджету, але і не слід ним зловживати: 2-3-5% дефіциту може бути нормою.

Також слід передбачити створення стабілізаційного фонду, кошти якого йтимуть на забезпечення всіх гарантійних зобов'язань держави. Це посилить довіру до намірів уряду проводити виважену та збалансовану бюджетну політику.

В умовах фінансової кризи стратегічним напрямом діяльності уряду має стати стимулювання збільшення інвестицій у реальний сектор національної економіки. Для цього необхідно розблокувати і прозоро провести приватизаційні процеси.

Однак тут без допомоги нової Верховної ради не обійтися. Також слід ухвалити низку законопроектів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості України.

Що може зробити НБУ?

Фото УП

Щоб запобігти банківській кризі, йому доцільно прийняти низку рішень, які встановлюють принципи рефінансування комерційних банків з проблемами короткострокової ліквідності під час проявів ознак фінансової кризи.

Для запобігання валютній кризі необхідно виробити комплекс заходів, які не дозволять валютним спекулянтам розхитувати курс. При цьому НБУ повинен проводити політику збільшення волатильності курсу задля зниження ризиків розбалансування платіжного балансу.

Потрібно подумати про розширення коридору коливання гривні, а потім поступово перейти на вільний обмінний курс. В цьому напрямку є досвід багатьох країн.

Що можуть зробити підприємці та інвестори?

Через обмеженість внутрішніх фінансових ресурсів в умовах погіршення доступу до зовнішніх кредитів підприємці мусять зробити нелегкий вибір: або зупинити виробництво і втратити ринки, тримаючи високі ціни в розрахунку на тимчасові труднощі, або стримувати ціни, відновивши попит на продукцію і зберігши споживача.

Другий шлях - це шлях тих виробників, які дбають про майбутнє, розширюючи виробництво й заробляючи на "обороті", а перший - шлях спекулянтів, що отримують у короткостроковому періоді надприбутки і виходять з виробництва.

Уряд може взяти на себе зобов'язання провести консультації стосовно підписання меморандумів з інвесторами та представниками великого бізнесу про зниження цін на товари та послуги.

Лише спільна робота уряду та Нацбанку, підтримана Верховною радою та бізнесом, дозволить успішно пройти тест на зрілість національної економіки в умовах нового етапу світової фінансової кризи. При тій монолітності влади, що є в даний час, одержати такі економічні результати, особливо з серпня, - це мистецтво.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: