Чому був ветований закон про пільги IT

Чому був ветований закон про пільги IT

"Важко переконати вчителя, лікаря, науковця чи металурга, що їх праця повинна оподатковуватися за вищою ставкою, ніж праця працівників IT-сектора".
Середа, 4 липня 2012, 13:03
Сергій Лямець, ЕП

Зранку "Економічна правда" опублікувала звернення представників IT-компаній під назвою "Хто намагається знищити IT-індустрію".

Автори були обурені тим, що Віктор Янукович ветував закон, на який вони так довго очікували, і звинуватили в усьому підступних чиновників.

Автори звернення розповіли, що IT-галузь розраховує на підтримку влади. І якби не таємничі лиходії, які "нашептали" президенту хибне рішення, підтримка вже б діяла.

Цікаво, що серед авторів звернення є Ольга Івахно, яка зазвичай виконує функцію прес-секретаря молодшого сина глави держави - Віктора Вікторовича.

Сам Янукович-молодший на час публікації перебував на чергових автомобільних змаганнях, і чи то не мав стосунку до листа, чи то вирішив не підписувати його.

IT-ншіки не згадали про Семиноженка

У зверненні є цікаві рядки.

"Согласно проектам законов, чтобы стать участником специальных налоговых условий, компания должна получить свидетельство в ГНАУ и заключение Государственного агентства по вопросам науки, инноваций и информатизации. Сотрудники АП считают привлечение агентства неоправданным и рискованным.

Во-первых, практическое внедрение этих механизмов - вопрос дискуссионный и не может быть достаточным основанием для вето.

Во-вторых, решение привлечь агентство приняли после того как выяснилось, что в налоговой не хватает специалистов, способных определить соответствие компании нормам, прописанным в законе".

Нагадаємо, про що йде мова. ЕП вже писала, що пільги для IT - це добре. Але, як завжди це буває в Україні, розподіл пільг буде визначатися в ручному режимі. І робити це буде голова Держнауки Володимир Семиноженко.

Саме цю концентрацію влади в одних руках названо потенційним середовищем для корупції в особливо великих обсягах. Лише цього було більш ніж достатньо для вето.

Володимир Семиноженко. Фото glavcom.ua

"Економічна правда" розшукала тих самих таємничих людей, які рекомендували президенту накласти вето на закон про пільги для IT. Також ми поспілкувалися з представниками іншого угрупування IT-шників, які не входять до лобістської групи, яка написала відкрите звернення. Ось що ми з'ясували.

Чому було застосоване вето

Дискусія, що розгортається навколо застосованого президентом вето щодо закону про пільги для IT-сфери, є показовою. Ситуація, кажуть співрозмовники ЕП, знайома до болю: є важливий сектор, і є така річ як пільга, що повинна поставити одних на інший рівень щодо всіх інших. Ніби без пільг жити цей сектор не може.

Зазвичай рішення приймалося на користь пільг, внаслідок чого зведений бюджет не добирає понад чверть доходів. За даними податкової, за перший квартал пільг надано на 26 млрд грн, а всього доходи зведеного бюджету становили 98,6 млрд грн.

Чому ж у ряду всіх пільговиків IT-сектор зіткнувся з вето президента? Як показало вивчення пропозицій глави держави, заперечень проти пільг насправді немає.

Фото bilo4ka.wordpress.com

Умовно, ці пропозиції складаються з трьох пунктів.

Перший. Президент не погоджується з розширенням пільг не лише на суб’єктів, які створюють високоінтелектуальний програмний продукт.

Звільнення від податків запроваджується і для надавачів послуг, які хоч якось пов’язані з комп’ютерними технологіями.

У разі набрання чинності законом держава дотувала би з бюджету суб’єкти, що здійснюють консультування, розміщують інформацію на сайтах, керують комп’ютерним устаткуванням, не створюючи програм.

Такого собі дозволити не можуть навіть бюджети розвинутих країн, які досягли значних успіхів у відповідній сфері.

Другий. Проблемним президент вважає те, що закон змушує підприємця чи компанію для одержання пільг бігти до чиновника за "папірцем", тобто робить визначальним у цьому процесі суб’єктивне рішення чиновника.

Можна погодитися з визначенням такого порядку як корупційного, адже при такому розширенні кола потенційних суб’єктів, надання папірця, що звільнює, наприклад, від сплати ПДВ, коштуватиме чималих грошей.

Третій. На думку президента диференційовані підходи до оподаткування винагороди за працю - одна з пільг встановлює податок з доходів громадян, що задіяні у сфері ІТ-технологій, на рівні 5% замість 15-17% для інших - порушують рівність громадян.

"Важко переконати вчителя, лікаря, науковця чи металурга, що їх праця повинна оподатковуватися за вищою ставкою. І чи правильні питання ми взагалі обговорюємо?" - питає співрозмовник ЕП.

 Фото tsn.ua

За його словами, країни-лідери в інформаційних технологіях не застосовують таких важелів стимулювання.

Мовляв, український закон стимулює не створення кінцевого продукту, а найману працю і надання послуг, пов’язаних з ІТ.

"Кінцевий продукт, як і основна додана вартість, будуть створюватися в інших країнах", - переконаний він.

На кошти, які витрачаються на надання пільг, можна було б створити набагато більше робочих місць, стверджує чиновник.

"Не за рахунок держави, а підприємствами у сферах, які адміністративним рішенням працюють у менш конкурентних умовах", - підсумував він.

Запрошуємо читачів до дискусії.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua