Скільки потрібно банківських асоціацій

Скільки потрібно банківських асоціацій

Потрібна структура, спроможна бути речником та лобістом всієї банківської спільноти. Звісно, інтереси різних банків можуть не збігатися, але ж приймають якось ЄС та НАТО найбільш важливі рішення консенсусом.
П'ятниця, 20 липня 2012, 17:54
Валерій Степаненко, магістр ділового адміністрування

В Україні сьогодні зареєстровані і працюють наступні загальнонаціональні банківські асоціації: Асоціація українських банків (АУБ), Український кредитно-банківський союз (УКБС), Незалежна асоціація банківських установ (НАБУ), Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем "ЄМА", Асоціація "Український союз учасників Національної системи масових електронних платежів" (АНСМЕП), Асоціація "Українська національна група членів та користувачів СВІФТ" (УкрСВІФТ).

Основним статутним завданням банківських асоціацій є лобіювання інтересів банківської спільноти на державному рівні - йдеться про НБУ, Верховну раду, Кабмін, Мінфін, ДКЦПФР, Держфінмоніторинг, Державну службу охорони - та надання допомоги банкам-членам у вирішенні поточних питань їх діяльності.

Всі банківські асоціації де-юре є самоврядними громадськими неприбутковими організаціями і покривають свої операційні витрати за рахунок членських внесків. Перші три з названих асоціацій є універсальними, а дві останні - спеціалізованими.

Після кризи 2008 року набирає оберти гострий конфлікт між керівництвом АУБ та банків з іноземним капіталом, що спричинило вихід значної кількості банків, у тому числі не лише з іноземним капіталом, з АУБ та їх вступ до новоствореної НАБУ, яку підтримує нове керівництво НБУ. Виходять банки і з УКБС, вступаючи після цього в НАБУ.

Навіщо банківській спільноті така кількість асоціацій? Навіщо банку сплачувати членські внески всім чи кільком асоціаціям, діяльність яких дублює одна одну?

Більше того, мали місце випадки, коли, наприклад, АУБ та УКБС надсилали в Нацанк діаметрально протилежні пропозиції до законопроектів щодо банківської діяльності.

Про це, зокрема, свідчить і циркулярне повідомлення головного банківського регулятора, надіслане відомчою електронною поштою наприкінці минулого року. Про НАБУ не йдеться. Це новостворена асоціація, яку підтримує нове керівництво НБУ.

Звісно, монополізм в умовах ринкового капіталізму чи, тим більше, постіндустріальної економіки є згубним для розвитку країни. В умовах "дикого" феодального капіталізму сімейного типу, як це наразі має місце в Україні, він також є не менш згубним. Але це не стосується діяльності банківських асоціацій.

Потрібна одна асоціація, спроможна бути речником та лобістом всієї банківської спільноти з усіх злободенних питань. Звісно, інтереси різних банків можуть не збігатися, але ж приймають якось ЄС та НАТО найбільш важливі рішення консенсусом.

Голова НБУ Сергій Арбузов. Фото ipress.ua

На базі названих банківських асоціацій слід створити одну. Тоді під її дахом можна буде організувати значну кількість постійних та тимчасових секцій, профільних комітетів, комісій та робочих груп, які покриватимуть усі питання банківської діяльності.

Вузькоспеціалізовані асоціації - "ЄМА" та УкрСВІФТ - варто реорганізувати в постійно діючі робочі групи чи комітети такої асоціації.

Це дозволить скоротити витрати банків, забезпечити ефективність, транспарентність та надійний контроль діяльності органа, унеможливити його використання у власних цілях керівником та обмежити час його "гетьманування" кількома роками.

Тривале керівництво будь-якою громадською організацією, особливо банківською, є контр-продуктивним для її діяльності. Та й впливати державним органам, у першу чергу НБУ, на одну авторитетну банківську асоціацію буде значно складніше, ніж на кілька окремих, адже принцип "розділяй і владарюй" у цьому випадку не працюватиме.

Саме таку структуру має, наприклад, Асоціація польських банків, членами якої є всі 56 комерційних та значна частина з понад 300 кооперативних банків Польщі (в Україні таких нема). На відміну від України, вона зробила колосальний крок уперед.

Україна ж тупцює на місці. Точніше, попри голослівні заяви президента Віктора Януковича, зробила вже не один крок назад у просуванні до євроінтеграції.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!