Навіщо кликати заробітчан додому?

Навіщо кликати заробітчан додому?

Коли слухаєш заклики окремих політиків про необхідність повернути українців, що працюють за кордоном, в Україну, виникає почуття, що вони елементарно не розуміють ситуацію. Що будуть робити ці люди, коли повернуться до України, де реальне безробіття складає 10-15%?
Вівторок, 29 листопада 2011, 12:42

Згідно з рейтингом Світового банку, за підсумками 2010 року Україна посіла 20-те місце за надходженням валюти від громадян, що працюють за кордоном. За даними СБ, від українських заробітчан надійшло $5,6 млрд (за даними НБУ - $5,8 млрд).

Може, це для когось видасться дивним, але сусідами Україна за цим рейтингом є США, де надходження валюти від її заробітчан становили $5,277 млрд, і Росія з показником $5,263 млрд. Хоча, якщо порівняти кількість населення України та Росії, то швидше всього України в цьому рейтингу виграє.

Експорт своїх трудових ресурсів з метою отримання високої валютної виручки використовують багато країн, і дуже успішно. Мексика за підсумками 2010 року отримала за рахунок своїх гастербайтерів $22 млрд. Філіппіни - $21 млрд. Але і вони не можуть змагатися з Індією і Китаєм. За підсумками 2010 року, китайські гастербайтерів перерахували на батьківщину $54 млрд, а індійські - $51 млрд.

Але не варто вважати, що лише країни, що розвиваються, орієнтуються на експорт своєї робочої сили. Та ж Франція в 2010 році отримала від своїх співгромадян, що працюють за кордоном, більше ніж $15 млрд, а Німеччина - $11 млрд. Інша справа, що французи і німці, які працюють за кордоном, - це насамперед висококваліфіковані фахівці, які наймані у французьких і німецьких компаніях за кордоном. Наші ж заробітчани, за рідкісним винятком, - це перш за все низькокваліфікована робоча сила, яка дуже часто працює за кордоном нелегально.

Тому на сьогодні складно підрахувати кількість українців, що працюють за кордоном. За різними підходами, їх набереться від 2 до 5 млн осіб. А в результаті того, що вони працюють нелегально, їх заробіток нижчий за середньоєвропейський. Відповідно, вони не є такими ж щедрими до своїх українських родичів, як французи чи німці.

Коли слухаєш заклики окремих політиків про необхідність повернути українців, що працюють за кордоном, в Україну, виникає почуття, що вони елементарно не розуміють ситуацію. Що будуть робити ці люди, коли повернуться до України, де реальне безробіття складає 10-15%? І навіщо Україні позбавлятися надходжень валюти, які за своїм обсягом значно перевищують приплив валюти за фінансовим рахунком? (За підсумками 2010 року, профіцит фінансового рахунку становив лише $1,477 млрд)

Швидше, навпаки - потрібно не закликати українців повертатися в Україну, а стимулювати їх від'їзд на заробітки за кордон. При цьому українським дипломатам було б доцільно лобіювати інтереси українських гастербайтерів за кордоном, і вимагати, аби вони працювали там легально або хоча б мали можливість мешкати в цих країнах легально. Це було б більш корисно, ніж витрачати величезні гроші на різні міжнародні заходи з «посилення дружби між народами». Дружба виникне сама по собі, якщо наші гастербайтери матимуть добрий заробіток.

P.S. Надходження валюти від гастербайтерів по інших країнах СНД в 2010 році:

- Таджикистан - $2,2 млрд

- Азербайджан - $1,4 млрд

- Молдова - $1,38 млрд

- Киргизія - $1,27 млрд

- Арменія - $0,97 млрд

- Білорусь - $0,36 млрд

- Казахстан - $0,29 млрд

Відомостей щодо Узбекистану та Туркменістану немає.

.................................

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua