Наша країна має непогані шанси буквально найближчим часом створити зони вільної торгівлі і з Європейським Союзом, і з СНД. Відповідна угода з ЄС може бути парафована, а з СНД – ратифікована до кінця 2011 року.

Складно сказати, які переговори давалися українським командам переговірників легше - з представниками Євросоюзу і окремих держав, які входять до нього, або з країнами СНД, які також мають досить різні інтереси.

Скажімо інакше. Хоч це дуже різні угоди, переговори в обох випадках були дуже непростими. Але саме тому, що Україна займала надзвичайно активну позицію, націлену на конкретний результат, переговорні процеси були успішно завершені.

Важливо відзначити як величезну роботу українських експертів, так і безпрецедентні зусилля керівників нашої держави, які приділяли і приділяють цим питанням небувалу увагу. Вперше за роки незалежності України на рівні президента, прем'єра і першого віце-прем'єра за неповний рік було проведено більше сотні формальних і неформальних зустрічей як з представниками Єврокомісії, окремих країн, що входять до ЄС, та європейського бізнесу, так і представниками країн Співдружності незалежних держав.

Повторюю: сьогодні Україна займає найактивнішу позицію в питанні відстоювання своїх економічних інтересів, і створення зон вільної торгівлі, мабуть, один з найбільш ефективних сучасних інструментів. До його використання нашу країну підштовхують не лише об'єктивна необхідність у просуванні на світових ринках нашої продукції, а й потреба в іноземних інвестиціях. Це прагнення розвивати вже сформовані економічні зв'язки і шукати нові ринки збуту для українських товарів. Україна поступово приходить до тями після хворобливого удару попередньої економічної кризи і прагне зустріти наближення другої хвилі кризових явищ у світовій економіці пошуком нових торгових партнерів. Наступна хвиля кризи може привести до використання різними державами захисних заходів, у тому числі й таких, які обмежують імпорт. Цілком очевидно, що реалізація даного сценарію може досить сильно вдарити по нашій експортно-залежній економіці. Тому ЗВТ є ще й тим інструментом державної політики, який суттєво обмежує можливості створення нових торгових бар'єрів по відношенню до України.

Український уряд послідовно прагне зменшити такі бар'єри у відносинах з європейськими державами. Наприклад, створення зони вільної торгівлі з ЄС передували успішні переговори і підписання угоди про створення зони вільної торгівлі з Європейською асоціацією вільної торгівлі, до якої входять Швейцарія, Ліхтенштейн, Норвегія та Ісландія. Цей документ, приміром, оптимізував імпорт риби до України, що є однією з важливих складових раціону українців.

Переговори про створення зони вільної торгівлі з Сербією та Чорногорією Україна почала вже в 2011 році. Ці держави, як і наша країна, мають намір стати членами Європейського Союзу, тому створення ЗВТ з ними виглядає не просто доцільним, а є частиною стратегії європейської інтеграції. Наприклад, ця тема також активно обговорювалася президентами України та Сербії Віктором Януковичем і Борисом Тадичем під час недавнього візиту сербського президента до Києва.

Переговори ж з Чорногорією збіглися з переговорами про вступ цієї країни до Світової організації торгівлі. Так що в минулу п'ятницю ми підписали і двосторонній протокол про доступ до ринків товарів і послуг у рамках вступу Чорногорії до СОТ. Хочу зазначити, що угода провільну торгівлю з Чорногорією буде діяти до її вступу в ЄС - країна ще в грудні 2010 року стала кандидатом на членство в Євросоюзі, до якого може бути прийнята після Хорватії. Не будемо прогнозувати, скільки на це піде років. Але за цей час український бізнес може наростити там свою присутність.

«Дія Угоди про вільну торгівлю між Україною та Чорногорією має серйозно активізувати нашу торгово-економічну співпрацю, і матиме позитивний вплив на економіку обох країн», - заявив Андрій Клюєв після церемонії підписання. Серед перспективних напрямів двостороннього співробітництва, які цікавлять Україну, - житлове і промислове будівництво, участь в модернізації залізниці та суднобудівної галузі Чорногорії, поставки міських та міжміських автобусів, поставки продуктів харчування та організація їх виробництва в цій країні. Також українська сторона зацікавлена в розширенні військово-технічного співробітництва.

Нам важливий вихід на балканський ринок, тому ми також вивчаємо можливість створення такого торгового режиму і з іншими країнами регіону.

Україна також послідовно прагне просуватися і на ринки держав Близького Сходу та Східного Середземномор'я. Наприклад, українські переговорники продовжують діалог з представниками Марокко, Сирії та Ізраїлю. Нагадаємо, що ці держави є традиційними покупцями українського зерна та інших експортних товарів, тому укладання угод про вільну торгівлю з ними є пріоритетом для уряду України.

Також варто відзначити переговори про створення ЗВТ з Канадою, що дозволить українським товарам впевненіше почувати себе на заокеанських ринках. У планах Кабінету Міністрів - початок переговорів про принципи вільної торгівлі з МЕРКОСУР - зоною вільної торгівлі, яка об'єднує держави Латинської Америки. Крім того, відповідний діалог найближчим часом може початися з В'єтнамом та іншими державами Південно-Східної Азії. Як каже прем'єр-міністр України Микола Азаров, в період зниження зовнішнього попиту на традиційних ринках активність уряду зможе допомогти українським виробникам знайти нові.

Сучасний світ вимагає від держави, яка прагне бути успішною, гнучкості дій і послідовно наступального їх характеру. Унікальне розташування України в центрі Європи, досить розвинена інфраструктура, значний промисловий потенціал підштовхують нашу країну до системних дій щодо спрощення торговельних процедур і пошуку нових ринків збуту. Окрім того йдеться про наше внутрішнє прагнення змінюватися на краще. Тому створення зон вільної торгівлі - це в чистому вигляді реалізація національних економічних інтересів нашої держави.