Ризикована Україна

Ризикована Україна

Загрозлива ситуація з промисловими і побутовими відходами. З існуючих 2 тисяч місць утилізації тільки 291 відповідає санітарним нормам. Наприклад, на Донбасі розташовано більше 400 накопичувачів шламу, заповнених токсичними речовинами.
Вівторок, 11 жовтня 2011, 11:49
Людмила Ярошенко, політолог

Україна - держава високих ризиків. Більшість українців, напевно, погодяться з цією тезою. У кожній сфері є проблеми, які негативно позначаються на якості їх життя.

В країні існує низка загроз, яким держава приділяє недостатньо уваги.

Наприклад, південна і західна території з населенням понад 14 мільйонів людей знаходяться в зоні підвищеної сейсмічної активності.

За даними співробітника Інституту стратегічних досліджень Євгенія Яковлєва, в Україні висока ймовірність виникнення геологічних надзвичайних ситуацій. Державна геологічна служба зафіксувала понад 20 тисяч зсувів та обвалів.

В країні діють чотири атомні електростанції. Якщо станеться аварія з викидом 10% радіоактивних речовин, то зона забруднення охопить 5 тисяч населених пунктів з населенням більше 22 мільйони громадян. Якщо аварія буде аналогічна масштабу чорнобильської, рівень смертності зросте в десятки разів.

За даними експерта Сергія Іванюти, в Україні понад 1,7 тисячі об'єктів промисловості, які зберігають або використовують сильнодіючі отруйні речовини, у тому числі 9,2 тисячі тонн хлору та 194 тисячі тонн аміаку.

На хімічно небезпечних об'єктах в основному використовують застарілі технології. В разі виникнення надзвичайної ситуації з викидом отруйних речовин загальна площа зон хімічного зараження може охопити 250 адміністративно-територіальних одиниць, де проживає 20 мільйонів людей.

Загрозлива ситуація з промисловими і побутовими відходами. З існуючих 2 267 місць утилізації тільки 291 відповідає санітарним нормам. Наприклад, на Донбасі розташовано більше 400 накопичувачів шламу, заповнених токсичними речовинами.

Іншою загрозою є старіння будівель і споруд, особливо промислових. Фізична зношеність сягає критичного рівня. Незважаючи на постанову Кабміну від 1997 року, процес паспортизації будівель ніхто не курує. В результаті, сталися сотні нещасних випадків, обумовлених аварійним станом будівель.

Це лише невеликий фрагмент переліку небезпек, який підтверджує, що масштаб загроз в Україні вимагає системних та швидких рішень.

Про механізми скорочення ризиків йшла мова на міжнародному форумі "Державно-приватне партнерство в сфері скорочення ризиків - основа конкурентоспроможності країни у 21 столітті", що відбувся наприкінці вересня.

Організували захід міжнародний фонд "Скорочення ризиків" та Комітет з питань довкілля, сільського господарства, місцевих і регіональних влад ПАРЄ. У форумі взяв участь президент Парламентської асамблеї Ради Європи Мевлют Чавушоглу.

Депутати - члени ПАРЄ з Франції, Хорватії, Монако, українські науковці та представники страхового бізнесу - обговорювали механізми зменшення ризиків.

Президент ПАРЄ акцентував увагу на ролі демократичних інституцій для посилення безпеки у світі. "Ми чуємо про катастрофи в різних частинах світу, про надзвичайні ситуації, які призводять до людських втрат. Ми повинні бути відповідальними за умови, в яких живуть люди, і у яких вони житимуть далі", - зазначив він.

Особливу увагу було приділено проблемі транскордонних ризиків. На думку голови фонду Володимира Костеріна, якість і тривалість життя людини в країні залежить від низки факторів, зокрема, від ефективності скорочення ризиків в інших країнах.

"У 21 столітті загрози одних країн впливають на соціально-економічну, екологічну та політичну ситуацію інших. Необхідно впровадити новий підхід до міжнародної політики - конкуренцію країн із скорочення ризиків. Це сприятиме підвищенню якості життя у кожній країні та на планеті в цілому", - вважає він.

Для зменшення ризиків учасники запропонували декілька механізмів.

По-перше - інституційні реформи, які повинні закласти нормативно-правову основу для системи попередження ризиків і мінімізації наслідків від стихійних лих через відповідні постанови, закони, оптимізацію функцій державних установ.

По-друге - розвиток інструментів ринкової економіки. Експерти звернули увагу на досвід роботи Кіотського протоколу.

"Рівень торгівлі квотами, де гравцями були уряди, виявився неефективним. А рівень проектів спільного впровадження, де гравцями були комерційні компанії, спрацював. Треба враховувати правила глобальних ринків", - зазначив старший співробітник Центру екологічного моніторингу та біологічного розмаїття Євген Дикий.

Він також порадив звернути увагу на доступ до грошей, зокрема, до позик. Залежно від того, наскільки та чи інша корпорація сприяє зменшенню ризиків, повинен залежати її доступ до фінансових ресурсів або процентна ставка кредитів.

Експерт акцентував увагу на тому, що кредити видають під ризики, але враховуються лише локальні, а не глобальні аспекти розвитку міста, регіону, країни та континенту.

Оптимальним механізмом для запобігання ризиків учасники назвали страхування.

На думку глави Всеукраїнської громадської організації "Профспілка страхових брокерів України" Василя Даркова, ефективним інструментом охорони природи і регулювання господарської діяльності в сфері природокористування може стати екологічне страхування, яке виконує превентивну, соціальну та інвестиційну функції.

"Страхування у цій сфері дозволить скоротити бюджетні асигнування на попередження та ліквідацію негативних наслідків господарської діяльності для навколишнього середовища, а також зменшити ризик виникнення надзвичайних ситуацій шляхом здійснення превентивних заходів", - вважає Дарков.

Представники страхових компаній зазначили, що в Україні страхування майже не використовується як економічний механізм у сфері природокористування та охорони природи. Натомість це передбачено низкою міжнародних і національних нормативно-правових актів в рамках впровадження концепції сталого розвитку.

Необхідність розвитку нормативно-правової бази екологічного страхування підтверджує міжнародна практика. З кінця 1970-х років у США і країнах ЄС діє спеціальна система страхування екологічних ризиків.

Якщо страхування екологічних і соціально-економічних ризиків в Україні буде відповідати стандартам ЄС, це забезпечить не тільки економічні і соціальні бонуси для держави, а й позитивний репутаційний ефект на міжнародному рівні.

Для підвищення безпеки і якості життя необхідна система комплексних заходів з боку держави за активної участі суспільно-політичних організацій та експертних груп.

Про модернізацію держави часто говорять перші особи, але якісних змін досі нема. Відтак, скорочення ризиків як мета і засіб модернізації України може бути вектором, який згуртує суспільство і допоможе підвищити ефективність державного управління.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!